Природа против коронавируса

ВООЗ оголосила про завершення пандемії важкої гострої респіраторної вірусної інфекції Covid-19, і ми можемо зробити деякі попередні висновки.

Профілактика. Спроби створити ефективну мРНК-вакцину проти вірусу SARS-CoV-2, що викликає Covid-19, зазнали невдачі. Майже всі запропоновані продукти не змогли створити тривалий індивідуальний або ефективний колективний імунітет. Регулярні ін'єкції змогли лиш ненадовго сповільнити поширення інфекції, але не запобігти їй.

Втім, це було очікувано. На відміну від інфекцій, які виробляють антитіла проти всіх варіантів білків збудника, мРНК-технології виробляють антитіла виключно проти білка корони (спайкового білка), який швидко мутує і тому вислизає від імунної пам'яті.

То ж нові мутації спайкового білка викликають все нові й нові епідемії. У вічній гонитві за новою вакциною проти нового варіанту коронавірусу ми завжди знаходимось у програшній ситуації.

Класичні вакцини на основі мертвих або ослаблених вірусів, або ж на основі фрагментів вірусів, могли б виробляти антитіла проти всього спектру білків вірусу, а не тільки проти спайкового білка. Але такі вакцини застосовують лише в дуже невеликій кількості країн. За таких обставин єдиною надійною зброєю проти повторного захворювання залишається імунітет, набутий в результаті природного зараження.

На щастя рівень смертності від Covid-19 доволі низький і, за винятком окремих груп населення з певними супутніми захворюваннями, він близький до важких варіантів сезонного грипу. А імунна резистентність після інфікування триває не менше року * * *. Імовірність повторного зараження у тих, хто перехворів, особливо у важкій формі, досить низька * **.

Антитіла до аналогічного вірусу (SARS-CoV-1, 2003) виявлялися через 17 років після перенесеного захворювання *. І навіть якщо рівень антитіл проти SARS-CoV-2 падатиме значно швидше, ніж проти SARS-CoV *, можна очікувати, що імунна система у перехворівших людей буде здатна відбивати атаки вирусу протягом кількох років.

У той же час імунна резистентність людей, вакцинованих мРНК-вакцинами, падає до нуля * протягом шести місяців і потребує постійного оновлення в міру появи нових варіантів вірусу.

Але, на жаль, ревакцинація викликає явище, яке називається антитілозалежним посиленням інфекції (ADE) **.

Парадоксальним чином ADE створює негативний ефект вакцинації: фактично, повторно вакциновані люди наражаються на більший ризик захворювання, ніж вакциновані однократно, або зовсім не вакциновані.

Здатність бета-коронавірусів провокувати ADE * * * * стала однією з причин провалу створення ефективних вакцин проти MERS-CoV і SARS-CoV-1 *. Та ж сама історія повторюється з SARS-CoV-2 * *. МРНК-вакцини, які просуває «Велика фармацевтика», насправді мають такі ж самі, якщо не гірші, побічні ефекти, ніж природне зараження*.

Та це ще не все. На симпозіумі Doctors for Covid Ethics (грудень 2021) д-р Сучаріт Бхакді (Sucharit Bhakdi) та д-р Арне Буркхардт (Arne Burkhardt) звернули увагу на можливу принципову помилку в розробці мРНК-вакцин проти Covid-19 *. А саме – ігнорування функціональної різниці між двома основними категоріями антитіл, які організм виробляє для свого захисту.

Перша категорія антитіл – секреторні IgA. Вони виробляються імунними клітинами (лімфоцитами), які розташовані безпосередньо під слизовими оболонками, що вистилають дихальні шляхи та кишковий тракт. Антитіла, які виробляються цими лімфоцитами, вивільняються через і на поверхню слизових оболонок. Ці антитіла знаходяться на передньому краї оборони і можуть перешкоджати вірусу вдиратися в організм людини.

Друга категорія антитіл – циркулюючі IgA та IgG. Вони не перебувають на місці можливого вторгнення, а циркулюють у крові. Ці антитіла захищають внутрішні органи організму від вірусів, які вже потрапили в організм і намагаються поширитися через кров.

Якщо вірусу не вдається пробити імунний захист завдяки першій категорії антитіл, він не проникає далі в організм. Тож, щоб запобігти зараженню, ми повинні активувати антитіла там, де вірус найчастіше потрапляє в організм – на слизових оболонках носа, очей і рота.

Проте вакцини вводять нам зовсім в інше місце: у м'язи. То ж існують занепокоювання, що при глибокому введенні в організм вони, швидше за все, спонукуватимуть виробляти переважно циркулюючі антитіла, а не секреторні. Але ж завдання циркулюючих антитіл полягає не в тому, щоб відбити атаку вірусів, які намагаються проникнути в організм, а в тому, щоб ініціювати імунну відповідь вже після зараження. Тобто, вони навряд чи зможуть запобігти вторгненню вірусів (захворюванню).

До того ж, реакція організму на інфекцію відрізняється від реакції на ін'єкцію. Під час інфекції дія вірусу посилюється протягом кількох годин а то й днів, поступово залучаючи один за одним різні ешелони імунного захисту, перш ніж віруси потраплять у кров і віддалені органи та тканини тіла з місця вторгнення.

У разі ж вакцинації в організм моментально вводиться 60-200 мкг мРНК (26-80 трильйонів молекул мРНК). Припустимо, кожна з цих мРНК може виробляти від 10 до 100 спайкових білків, а в організмі близько 40 трильйонів клітин. Тоді можна було б очікувати більшої кількості в організмі та набагато більшої тривалості впливу спайкового білка під час вакцинації, ніж під час природного зараження. Під час введення вакцини багато тканин і органів, які могли б уникнути небезпеки у разі природної інфекції, піддаються високій токсичності спайкового білка.

Гірше за все є те, що мРНК-вакцини змушують клітини тіла робити те, чого вони ніколи не повинні робити за своєю природою – експресувати спайковий білок віруса. Тобто, виробляти білок іншого організму.

Будь-яка клітина, яка експресує чужорідний білок, буде розпізнана як ворожа, та атакована клітинами власної імунної системи організму. Це може статися в будь-якому органі і, як повідомлялося, від таких реакцій дуже часто страждає серце *.

Усе це разом приводить до висновку, що щеплення мРНК-вакцинами, які нам пропонували, а тим паче бустерні щеплення, були не найкращою ідеєю. Люди, щеплені ними, продовжують заражатися та хворіти.

Зрештою, навіть якщо створення ідеальної вакцини можливе, потрібен час для її розробки, перевірки, виробництва та тотального вакцинування. А тим часом вірус поширюватиметься та мутуватиме.

Отже, якщо уникнути хвороби не виглядає можливим, наша задача полягає в тому, щоб скоротити тривалість та зменшити її тяжкість, бажано за допомогою дешевих, доступних і безпечних природних засобів.

Лікування. Протоколи лікування, які використовуються в клініках, можуть відрізнятися залежно від країни. Але найчастіше до їх складу входять противірусні, протизапальні та антитромботичні засоби, а також загальнозміцнюючі засоби. Залежно від індивідуальних особливостей пацієнта і супутніх захворювань можуть знадобитися додаткові заходи.

На щастя, переважна більшість випадків захворювання протікає в легкій формі, і для лікування захворювання можна використовувати рослинні засоби.

Далі ми розглянемо механізм циклу вірусу SARS-CoV, зробимо короткий огляд природного арсеналу, який може запобігти інфекціям і зменшити тяжкість захворювання; і, нарешті, спробуємо скласти рослинний збір, який можна використовувати як додаткову терапію при будь-якому варіанті коронавірусу.

Про вірус SARS-CoV-2

Вірус SARS-CoV-2 може легко інфікувати як людей, так і тварин, використовуючи останніх як резервуар і лабораторію для виробництва нових варіантів. Приклади таких тварин включають велику рогату худобу, диких оленів, свиней, кроликів, собак, коней, верблюдів і кажанів. Коронавіруси належать до великої родини Coronaviridae. Їх вірусний геном має розмір 27-32 тис. нуклеотидів і є найбільшим з усіх РНК-вірусів, а його фізичні розміри становлять 80-120 нм.

Геном SARS-CoV-2 містить 14 відкритих рамок зчитування (ORF), що кодують 27 білків. Найбільша відкрита рамка зчитування, ORF1ab, кодує неструктурні білки, тоді як решта ORF кодують чотири структурні білки, а саме глікопротеїн оболонки або спайковий білок (S), білок оболонки (E), білок мембрани (M) і білок нуклеокапсиду (N).

Наявність спайкового білка (S-білок), який нагадує корону на поверхні цього вірусу, робить його структуру особливо унікальною. Ці спайкові білки легко приєднуються до рецепторів ангіотензин-перетворюючого ферменту 2 (ACE2) на поверхні респіраторних клітин господаря і діють як величезний набір відмичок, щоб відчинити двері епітеліальних клітин людини та проникнути всередину них.

Філогенетичний аналіз показує, що SARS-CoV-2 належить до того ж самого підроду, що й CoV, який спричинив спалах тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS) у 2002-2004 роках, і демонструє 89% гомології з SARS-CoV-1.

Виходячи з цього, а також із загальної картини життєвого циклу всіх коронавірусів, можна припустити, що агенти, які пригнічують SARS-CoV-1, також будуть досить ефективними проти SARS-CoV-2. Загалом препарати, ефективні проти інших коронавірусів, також можна розглядати проти SARS-CoV-2. І навпаки.

Безпосереднє пригнічення коронавірусу

Життєвий цикл коронавірусу

На відміну від бактерій, віруси не мають власного апарату реплікації, а використовують для цього апарат клітин живих організмів.

Коронавірус потрапляє в організм людини, прикріплюючи свій спайковий білок до рецепторів ACE2, присутніх на поверхні епітеліальних клітин. Це може статися через ніс, рот або очі, де фізичний бар'єр найслабший. Після з'єднання з ACE2 спайковий білок взаємодіє з ферментами, присутніми на поверхні клітини, ініціюючи процес, який призводить до злиття вірусної та клітинної мембран.

Під час процесу злиття вірусу та проникнення в клітину спайковий білок розщеплюється ферментами клітини-господаря (або протеазою плазматичної мембрани TMPRSS2, або ж катепсином B/L).

Потрапляючи всередину клітини, вірус повністю звільняється від зовнішньої оболонки. Таким чином, вірусна РНК вивільняється в цитоплазму клітини і майже повністю захоплює апарат реплікації клітини-господаря для реплікації вірусу.

Дві третини РНК CoV транслюється у два великі поліпротеїни вірусної реплікази, pp1a та pp1ab. (Трансляція – це виробництво білків із РНК, а поліпротеїн — це великий білок, який можна розщепити на менші білки.)

Щоб стати активними, ці два поліпротеїни розщеплюються ферментами на 16 неструктурних білків (nsp), таких як геліказа та РНК-залежна РНК-полімераза (RdRp). Цю роботу виконують вірусні ферменти: папаїноподібна протеаза (PLpro) і хімотрипсиноподібна протеаза (3CLpro), яка також називається основною протеазою (Mpro). Використовуючи ці вірусні реплікативні ферменти, вірусна РНК за допомогою механізму клітини-господаря виробляє нові копії вірусних білків для реплікації геному SARS-CoV-2.

На схемі вище тупими стрілками вказано можливі мішені для активних компонентів лікарських рослин, які позначені літерами від a до az:
• Незворотна взаємодія з рецепторами зв'язування вірусу: o – кафтарова кислота, p – цикорієва кислота, ехінакозид, q – вітаміни D, C та цинк.
• Блокування вторгнення: a – емодін, b – лектини, c – кверцетин, d – катехін, e – нарингенін, f – гесперетин, g – байкалін, h – епігалокатехін, i – галлокатехін галлат, af – продельфінідин, ag – галлокатехін, aj – сайкосапоніни, al – гліциризин, am – солодка, oa – десметоксирезерпін, ay – дигідротаншинон I.
• Спорідненість з S-білком: en – евгенол, ay – дигідротаншинон I.
• Блокування рецептора ACE2: а – емодін, f – гесперетин, j – кемпферол, t – антоціани; фенольні сполуки: aa – дубильна кислота, ab – 3-ізотеафлавін-3-галлат, ac – теафлавін-3,3'-дигаллат.
• Блокування рецептора TMPRSS2: ак – [6]-гінгерол.
• Блокування ендоцитозу: v – бутаноловий екстракт кориці, ai – проціанідини з кориці.
• Пригнічення 3CLpro: c – кверцетин, j – кемпферол, y – куркумін, z – синігрін, an – евгенол, ap – бетулінова кислота, aq – кумароїлтирамін, ar – криптотаншинон, oa – десметоксирезерпін, au – дигомо-γ-ліноленова кислота, as – лігнан, at – сугіол, av – N-цис-ферулоілтирамін, aw – таншинон IIa.
• Пригнічення PLpro: c – кверцетин, g – байкалін, j – кемпферол, n – мірицетин, l – скутеллареїн, an – евгенол, aq – кумароїлтирамін, ar – криптотаншинон, av – N-цис-ферулоілтирамін, aw – таншинон IIa, ax – мупінамід.
• Пригнічення репліказа-транскриптазного комплексу: az – шоломниця, n – мірицетин.
• Пригнічення реплікації вірусу: k – есцин, j – кемпферол, s – ресвератрол, af – продельфінідин, ag – галокатехін, ah – ізомери епігалокатехіну, ad – β-оцимен, 1,8-цинеол, α-пінен та β-пінен , aa – дубильна кислота, ab – 3-ізотеафлавін-3-галлат, ac – теафлавін-3,3'-дигаллат, ap – бетулінова кислота, ao – десметоксирезерпін, as – лігнан, at – сугіол.
• Пригнічення вивільнення або збирання вірусу: aa – дубильна кислота, ab – 3-ізотеафлавін-3-галалат, ac – теафлавін-3,3'-дигаллат, w – лектин-аглютинін.
• Пригнічення експресії TNF-β, IL-1β: c – кверцетин, m – лютеолозид, x – хлорогенова кислота, r –томебрин A, B, D та E, s – ресвератрол, t – антоциани, u – галова кислота, af – продельфінідин, ag – галокатехін, ah – ізомер епігалокатехіну.

Переважна більшість досліджень щодо противірусної активності рослинних лікарських засобів була здійснена в Азії (головним чином, в Китаї та Індії) на основі місцевих матеріалів; деякі інші були проведені в решті частин планети * *. Окремі діючі речовини цих потенційно корисних рослин, як і самі рослини, є екзотичними і відсутні на ринку. Тому з усього набору пропозицій розглянемо лише ті, які є доступними.

Блокування вторгнення вірусу

Коронавіруси проникають у клітину-господаря через взаємодію між білком вірусного спайку та рецептором клітини-господаря ACE2, які зв'язуються з вірусом і дозволяють йому проникнути в клітину. Рецептор ACE2 дуже активний в епітеліальних клітинах кишечнику, яєчок, легенів, нирок, серця і кровоносних судин. Він має вирішальне значення для дозрівання ангіотензину – гормону, який регулює звуження судин і артеріальний тиск і, отже, відіграє ключову роль у роботі серцево-судинної системи та розвитку діабету та гіпертонії *.

Інгібітори проникнення SARS-CoV у клітини можуть виконувати свою роботу двома способами: або зв'язуватися з рецептором ACE2, або зв'язуватися з вірусом. Обидва методи конкурентно перешкоджають їх з'єднанню з клітинними рецепторами та злиттю мембран. Спайковий білок легко зв'язується з ACE2 завдяки тому, що рельєф їх поверхонь збігається так само, як рельєф ключа збігається з рельєфом замка. Інгібітори відіграють роль сміття, яке заважає ключу підійти до відповідного замка.

Крім того, щоб потрапити в клітину, спайковий білок повинен бути модифікований протеазами. Тому інгібування катепсину та серинової протеази TMPRSS2 також перешкоджає проникненню вірусу в клітину. Однак протеази беруть участь у життєдіяльності клітини і їх сильне пригнічення може вплинути на нормальне функціонування клітини.

У таблиці нижче наведено деякі молекули та рослини, які демонструють in vitro (в лабораторних умовах) здатність пригнічувати вторгнення коронавірусу в клітини через клітинний рецептор ACE2.

Далі термін EC50 (ефективна концентрація) застосовується до клітинних аналізів, тоді як IC50 (інгібуюча концентрація) стосується ферментативних або біохімічних аналізів. Цифра 50 означає, що визначена концентрація забезпечує 50%-відсотковий ефект пригнічення дослідженого явища. Одиниці вимірювання мкМ (мікромоль) відносяться до діючої речовини, одиниці мкг/мл відносяться до її джерела, а знак † вказує на речовини, які були спеціально вивчені проти SARS-CoV.

Джерело	Лат. назва	Частина	Активна речовина	IC50/EC50	Ефект	Розчинник	Посилання
Рейнутрія	Polygonum multiflorum	корінь	емодин†	30 мкМ, 5-10 мкг/мл	⇓ACE2	етанол	* *
Сумах китайський	Rhus chinensis	гали	TGG †	4,5 мкМ	⇓S-білок	етанол	*
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	лютеолін †	10,6 мкМ	⇓S-білок	етанол	*
Чорнушка посівная	Nigella sativa	насіння	тимохінон †	7,6 мкМ	⇓ACE2	етанол	*
Ревінь	Rheum palmatum	корінь	емодін †	18 мкМ	⇓протеаза	етанол	* *
Цибуля	Allium cepa	лушпиння	кверцетин †	8,6 мкг/мл	⇓ACE2	етилацетат, вода	* *
Гінкго	Ginkgo biloba	листя	кверцетин †	4,5 мкМ	⇓ACE2	оцтова к-та	*
Чебрець	Thymus vulgaris	олія	комплекс	27 мкг/мл	⇓ACE2	етанол	*
Порей	Allium ampeloprasum	бульби	лектини †	0,45 мкг/мл	⇓ACE2	вода	*
Лінчжи	Ganoderma lucidum	тіло гриба	ганодерова к-та †	4,7 мкМ	⇓ACE2	вода	*
Солодка	Glycyrrhiza glabra	корінь	гліциризин †	300-600 мкг/мл	⇓ACE2	вода	*
Каштан	Aesculus hippocastanum	плід	есцин †	6 мкМ	⇓ACE2	етанол, вода	* *
Кориця цейлонська	Cinnamomum verum	кора	процианідіни	43 мкМ	⇓S-білок, ⇓ACE2	етанол	* * *
Куркума	Curcuma longa	корінь	куркумін †	15 мкМ	⇓ACE2	етанол	*
Гранат	Punica granatum	плід	пунікалін †	60 мкг/мл	⇓S-білок, ⇓ACE2	етанол	* * *
Ункарія	Uncaria tomentosa	кора	ункарін †	6,6 мкг/мл	⇓ACE2	етанол, вода	* *
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	скутеларін †	52 мкМ	⇓ACE2	етанол	*
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	байкалін †	2,24 мкМ, 25 мкг/мл	⇓S-білок, ⇓ACE2	етанол, вода	* *
Імбир	Zingiber officinale	корінь	[6]-гінгерол †	-	⇓TMPRSS2	етанол	*
Гвоздика	Syzygium aromaticum	квіт.бруньки	евгенол, кратенова к-та †	-	⇓S-білок, ⇓ACE2	етанол	*
Цитус	Cistus incanus	листя	невідомо †	-	⇓S-білок	вода	*
Ашвагандха	Withania somnifera	корінь	витанон †	-	⇓S-білок, ⇓ACE2	вода+етанол	*
Багрина	Phytolacca esculenta	корінь	ескулентозід †	-	⇓S-білок, ⇓ACE2	етанол, вода	*
Лимон	Citrus spp.	плод	гесперидин †	-	⇓S-білок, ⇓ACE2	етанол	*
Прополіс	Propolis	-	хризін †	-	⇓S-білок, ⇓ACE2	етанол	*

З усіх досліджених китайських рослинних родин лише шість родин (Polygonaceae, Nelumbonaceae, Magnoliaceae, Oleaceae, Lauraceae та Labiatae) блокували зв'язування S-білка з ACE2 на 60-90% у дозі 1 мкг. Особливо виділялася родина Polygonaceae із рівнем інгібування 86% *. В цьому плані рейнутрія багатоквіткова і ревінь пальчатий виглядають привабливіше за інших конкурентів.

У той час як кверцетин пригнічує зв'язування вірусу з рецептором шляхом конкурентного заміщення, лектини зв'язуються з глікопротеїнами спайку SARS-CoV *, що глікозилюються манозою. Крім того, поліфеноли бузини, кемпферол і емодін, а також аглютини і прополіс зв'язуються безпосередньо з S-білком * *, погіршуючи його шанси на зв'язування.

Нарешті, поліфеноли кориці та чорниці пригнічують надходження речовин всередину клітин *. Оскільки всі ці агенти по-різному уповільнюють проникнення вірусу в клітини, від їх комбінації можна очікувати щонайменше сумарного ефекту.

Лектини з цибулі-порею (Allium ampeloprasum), що зв'язують манозу, виявляють високу антикоронавірусну активність в уражених тканинах *. Проте лектини не переносять високих температур, тому їх не додають у відвари, а вживають у сирому вигляді.

Епітеліальні клітини вкриті глікокаліксом – слизом, що складається з олігосахаридів, моносахаридів, глікопротеїнів і гліколіпідів. Товстий і сульфатований шар глікокаліксу, подібно до густого хутра, покриває рецептори клітин і ускладнює механічне з'єднання з ними патогенів, таких як коронавіруси.

Крім того, сульфатований глікокалікс має невеликий негативний електричний заряд, який відштовхує подібно заряджені віруси SARS-Cov. Руйнування глікокаліксу або ослаблення його захисної функції підвищує ризик інфікування *.

Для сульфатування глікокаліксу можна використовувати N-ацетилцистеїн як ефективний донор сірки. В експериментах in vitro N-ацетилцистеїн підвищував антиоксидантну здатність клітин, пригнічував реплікацію вірусу та пригнічував експресію про-запальних цитокінів у клітинах, інфікованих вірусами грипу та респіраторно-синцитіальним вірусом.

У дослідженнях in vivo (в живому організмі) N-ацетилцистеїн знижував рівень смертності мишей, які були інфіковані грипом *. Дозування 600 мг/добу N-ацетилцистеїну, очевидно, буде достатньою для досягнення терапевтичного ефекту у людини. Крім того, лактоферин блокує зчеплення з рецепторами як ДНК-, так і РНК-вірусів, як оболонкових, так і безоболонкових вірусів * **.

Блокування розщеплення поліпротеїнів

Протеази 3CLpro (також відомі як Mpro) і PLpro є ферментами, які беруть участь у розрізанні поліпротеїнів на функціональні білки. То ж, інгібітори протеаз змінюють або інактивують конфігурацію протеаз, ускладнюючи створення структурних білків. Багато рослинних джерел містять хімічні сполуки, які виявляють противірусну дію шляхом інгібування протеази 3CLpro; здебільшого це флавоноїди.

Очевидно, що чим більша різноманітність використаних флавоноїдів, тим більша кількість місць поверхні вірусу, з якими вони зв'яжуться.

Джерело	Лат. назва	Частина	Активна речовина	IC50/EC50	Ефект	Розчинник	Посилання
Каштан	Aesculus hippocastanum	плід	есцин †	6 мкМ	⇓3CLpro	етанол	* * *
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	байкалін†	6,4 мкМ	⇓3CLpro	етанол, вода	*
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	байкалеїн †	0,9 мкМ	⇓3CLpro	етилацетат	*
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	скутелареїн †	5,8 мкМ	⇓3CLpro	етанол, вода	*
Зелений чай	Camellia sinensis	лист	ізотеафлавіни †	7 мкМ, 8 мкг/мл	⇓3CLpro/RdRp	вода	* * *
Андрографіс	Andrographis paniculata	лист	андрографолід †	6,8 мкМ	⇓3CLpro	етанол	*
Чорний чай	Camellia sinensis	лист	теафлавіни †	9,5 мкМ, 8 мкг/мл	⇓3CLpro	вода	* *
Гінкго	Ginkgo biloba	лист	кверцетин †	73 мкМ	⇓3CLpro/RdRp	етилацетат, вода	* * *
Вайда	Isatis indigotica	корінь	синігрин †	217 мкМ	⇓3CLpro	етанол	*
Вайда	Isatis indigotica	корінь	гесперетін †	8,3 мкМ, 2,5 мкг/мл	⇓3CLpro	етанол	*
Алое	Aloe vera	лист	алое-емодін †	8,3 мкМ	⇓3CLpro	етанол	*
Часник	Allium sativum	олія	аллілдісульфід †	нема даних	⇓3CLpro	етанол, вода	*
Ашитаба	Angelica keiskei	лист	ксантоангелол †	35/12 мкМ	⇓3CLpro/RdRp	етилацетат	*
Бергамот	Citrus bergamia	олія	бергаптен †	0,35 мкг/мл	⇓PLpro	етанол	*
Куркума длинная	Curcuma longa	корінь	куркумін †	40/5,7 мкМ	⇓3CLpro/PLpro	етанол	/
Шавлія	Salvia miltiorrhiza	корінь	сальвіолова к-та †	н.д.	⇓3CLpro	етанол	*
Шавлія	Salvia miltiorrhiza	корінь	таншинони I, II †	9/1,6 мкМ	⇓3CLpro/PLpro	етанол	**
Шавлія	Salvia miltiorrhiza	корінь	дигідротаншинон †	5 мкМ	⇓3CLpro/PLpro	етанол	*
Кріптолепіс	Cryptolepis sanguinolenta	корінь	криптоспіролептін †	нема даних	⇓3CLpro	етанол	*
Материнка	Origanum vulgare	надземна	карвакрол †	нема даних	⇓3CLpro	етанол	*
Кориця цейлонська	Cinnamomum verum	кора	евгенол †	нема даних	⇓3CLpro	етанол	*
Торея	Torreya nucifera	лист	аментофлавон †	8,3 мкМ	⇓3CLpro	етанол	*
Туя	Juniperus formosana	стебло	бетулінова к-та †	8,3 мкМ	⇓3CLpro	етилацетат	*
Донгбей	Tripterygium regelii	корінь	целастрол †	10,3 мкМ	⇓3CLpro	етанол+етилацетат	*
Донгбей	Tripterygium regelii	корінь	пристімерін †	5,5 мкМ	⇓3CLpro	етанол+етилацетат	*
Донгбей	Tripterygium regelii	корінь	тінгенон †	9,9 мкМ	⇓3CLpro	етанол+етилацетат	*
Донгбей	Tripterygium regelii	корінь	ігустерін †	2,6 мкМ	⇓3CLpro	етанол+етилацетат	*
Прополіс	Propolis	-	поліфеноли/CAPE	15 мкг/мл	⇓3CLpro/TMPRSS2	етанол+вода	*

Багато рослин у цій таблиці також діють проти коронавірусу за допомогою інших механізмів.

Блокування реплікації/транскрипції (RTC)

Виробництво нових вірусних частинок у клітині-господарі вимагає реплікації геномної РНК і транскрипції транскриптів субгеномної РНК. Обидва процеси контролюються комплексом RTC коронавірусу, який складається з кількох вірусних неструктурних білків, включаючи два центральні ферменти реплікації, RdRp (nsp12) і геліказу (nsp13).

Геліказа, також відома як АТФаза, бере участь у реплікації, транскрипції та трансляції вірусної геномної РНК. А RdRp, тобто РНК-залежна РНК-полімераза, є ключовим компонентом апарату реплікації вірусу, який створює копії генома РНК.

Інгібітори вірусної реплікації пригнічують продукцію та/або активність цих ферментів. Особливо приваблюють інгібітори RdRp, оскільки не існує людської полімерази, яка б мала подібність послідовності або структурну гомологію з RdRp коронавірусів. Отже, інгібітори RdRP не повинні створювати ризик перехресних перешкод із людськими полімеразами *.

Високі внутрішньоклітинні концентрації іонів цинку (Zn2+) пригнічують ферментативну активність кількох РНК-вірусів, включаючи SARS-CoV *, тим самим зменшуючи виробництво нових вірусів. Стимулювання імпорту цинку в клітину може посилити активність інгібіторів RdRp. Задля досягнення цього можна використовувати різноманітні іонофори цинку, включаючи гідроксихлорохін або піритіон *, а також, з набагато меншим успіхом, деякі поліфеноли *.

Джерело	Лат. назва	Частина	Активна речовина	IC50/EC50	Ефект	Розчинник	Посилання
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	байкалеїн †	2,9 мкМ	⇓геліказа	етилацетат	*
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	байкалін †	нема даних	⇓RdRp	етанол, вода	*
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	скутелареїн †	0,9 мкМ	⇓геліказа, ⇓RdRp	етанол	*
Ріжкове дерево	Ceratonia siliqua	кора	мірицетин †	0,41/3 мкМ	⇓геліказа/⇓RdRp	етанол	* *
Ликорис променистий	Lycoris radiata	кора стовбура	лікорин †	0,9 мкМ, 2,4 мкг/мл	⇓синтез білка, ⇓RdRp	ДМСО, н-бутанол	* *
Чорнобривці	Tagetes erecta	квіти	кверцетагетін †	0,9-1,3 мкМ, мкг/мл	⇓RdRp	етанол	*
Софора жовта	Sophora flavescens	корінь	матрин †	3 мл/кг	⇓RdRp	етанол	*
Цибуля	Allium cepa	лушпіння	кверцетин †	8,1 мкг/мл	⇓RdRp, ⇑Zn++	етанол	* *
Гауттуйнія	Houttuynia cordata	надземна	кверцетин †	300 мкг/мл	⇓RdRp	вода	*
Шавлія	Salvia miltiorrhiza	корінь	таншинон †	200 мкг/мл	⇓RdRp, ⇓PLA2	етанол	* *
Кріптолепіс	Cryptolepis sanguinolenta	корінь	криптоспіролепін †	нема даних	⇓RdRp	етанол	*
Линчжи	Ganoderma lucidum	тіло гриба	ганодерова к-та †	42 мкг/мл	⇓RdRp	вода	*
Зелений чай	Camellia sinensis	лист	EGCG	10 мкМ	⇑Zn++	вода	*
Спориш	Polygonum aviculare	надземна	кемпферол †	0,76 мкМ	⇓геліказа	вода, етанол	*
Гінкго білоба	Ginkgo biloba	лист	кверцетин †	0,53 мкМ	⇓геліказа	оцтова к-та	*
Аглая	Aglaia silvestris	плоди, гілки	сільвестрол †	0,03 мкМ	⇓реплікація через eIF4A	етанол	*

Блокування вивільнення вірусу

Віропорини – це невеликі вірусні білки, які можуть утворювати пори на поверхні клітини. Віропорин 3а активно бере участь у регуляції брунькування вірусу та його вивільнення з інфікованих клітин.

Цікаво, що віропорини 3a, E і 8a є унікальними для SARS-CoV і не присутні в інших відомих коронавірусах. Крім того, білки 3а і Е мають молекулярну зв'язок, здатну зв'язувати більше 400 клітинних білків, підпорядковуючи функції ураженої клітини.

У клінічній практиці на початкових стадіях сезонних гострих респіраторних вірусних інфекцій для боротьби з ними часто використовують амантадин, який також показує високу ефективність проти SARS-CoV-2 завдяки пригніченню віропорину *.

Відомими на даний момент природними інгібіторами іонних каналів віропорину 3а є флавоноїди, головним чином кемпферол і його похідні. Особливо ефективним є глікозид кемпферолу – джунгланін, який у великій кількості містять спориш , фенхель та волоські горіхі.

Особливістю бета-коронавірусів є те, що вони, як і віруси без оболонки, можуть використовувати для виходу з клітини інактивовані клітинні органели – лізосоми (процес, що має назву екзоцитоз ). Лізосоми зазвичай завантажені кислим вмістом, і розрив їх оболонки може призвести до загибелі клітини. Однак у клітинах, інфікованих SARS-CoV-2, лізосоми втрачають свою кислотність і стають транспортним засобом, який вивозить репліковані віруси з клітини.

Артемізинін у присутності іонів заліза здатний створювати в лізосомах високу концентрацію окислювачів. Отже, білкові структури вірусу, що містяться в лізосомах, пошкоджуються, перешкоджаючи його поширенню.

Лізосомальний екзоцитоз можна регулювати за допомогою кальцію. Зниження концентрації кальцію в клітинах, наприклад, за допомогою Романи (Anthemis hyalina), також може зменшити здатність вірусу вивільнятися із клітин.

Інші противірусні механізми

EPR. Клітини, інфіковані вірусом, мають підвищену чутливість до стресу клітинного ендоплазматичного ретикулуму (EPR). Причина полягає в тому, що навантаження на EPR зростає через підвищення активності згортання, збирання та транспорту білка, викликаного необхідністю синтезу вірусних білків *. Крім того, напружена робота EPR може викликати дефіцит поживних речовин, що призводить до накопичення неправильно згорнутих білків клітини-господаря.

У відповідь на виявлення накопичення аномальних білків з EPR вивільняється так званий білок-шаперон GRP78, який зменшує доступ білків до EPR, допомагає білкам правильно згортатися в EPR і видаляє неправильно згорнуті білки *. Якщо робота білків-шаперонів виявляється невдалою, клітина гине шляхом самогубства ( апоптоз ). Але окрім білків клітин-господарів, шаперон GRP78 також захищає синтезовані білки коронавірусу.

Можна припустити, що підвищений стрес EPR і пригнічення активності GRP78 призведуть до уповільнення збірки білків, у тому числі вірусних білків, перевантаження інфікованої клітини дефектними білками і, як наслідок, її загибель. Природні інгібітори GRP78 включають сульфорафан (з брокколі), метформін (з козлятника), триптолід (з трьохкрильника Вільфорда), епігалокатехін галлат (із зеленого чаю), а також бузина та астрагал. А до природних стресорів EPR належать тапсигаргін (з Tapsia), артемізинін (з Artemisia), антекулярін (з Anthemis), а також спиртовий екстракт кореня Дзвоника ( Adenophora remotiflora).

Тапсигаргін, артемізинін і антекулярин створюють стрес EPR через кальцій. Іони кальцію необхідні для вірусної інвазії, реплікації вірусного гена, дозрівання та вивільнення вірусу. Багато вірусів захоплюють клітинні кальцієві канали, змінюючи клітинний кальцієвий баланс на свою користь, сприяючи життєвому циклу вірусу та погіршенню стану ураженої клітини *. Маніпуляція кальцієвими каналами або вивільнення кальцію з EPR може пригнічувати реплікацію вірусу.

Артемізинін та його похідні в присутності іонів заліза пригнічують кальцієвий насос SERCA, що призводить до витоку кальцію з EPR і підвищення його рівня в цитоплазмі. Т апсигаргін навіть у надзвичайно низьких дозах викликає необоротне інгібування SERCA, а також пригнічує аутофагію, що в кінцевому підсумку призводить до самогубства клітин.

Коронавірус практично повністю переймає механізм біосинтезу білка в ураженій клітині. Оскільки вироблення білків, які сигналізують організму про інфекцію, приглушується, імунна система не може адекватно реагувати на ситуацію, поки вірус не розмножиться в надмірних кількостях. Тапсигаргін демонструє здатність відновити вироблення сигнальних білків враженою коронавірусом клітиною.

Як вірусна інфекція, так і тапсигаргін самі по собі викликають значний стрес EPR, проте їх комбінація не посилює цей ефект і не має додаткового шкідливого впливу на клітини організму. Противірусний стан, викликаний одноразовою первинною дозою тапсигаргіну, триває кілька днів.

NRF2. Окрім TMPRSS2 та ACE2, існують інші білки, які впливають на вірусну інвазію та реплікацію в клітині-хазяїні. Наприклад, ядерний фактор NRF2 відповідає за антиоксидантний захист багатьох тканин і клітин, легеневої тканини і макрофагів. Активація NRF2 призводить до посилення більш ніж 250 генів, що кодують білки, які беруть участь у системах антиоксидантного захисту та окисно-відновному гомеостазі *.

На відміну від нестероїдних протизапальних засобів, таких як ібупрофен або аспірин, NRF2 забезпечує набагато більш тонку регуляцію запальної відповіді та здатний краще сприяти балансу між корисними та несприятливими ефектами запалення *.

Як тепер відомо, смерть хворих на Covid-19 відбувається не через надмірне розмноження вірусу, а через надмірну імунну відповідь на нього. NRF2 пригнічує транскрипцію, знижуючи експресію запальних цитокінів (IL-6, IL-1β, IL-17 *), гасячи так званий «цитокіновий шторм».

Додавання потужних активаторів NRF2, таких як сульфорафан (SFN) з брокколі * та епігалокатехін галлат (EGCG) із зеленого чаю, значно зменшує інвазію та розмноження багатьох типів вірусів *. Також повідомлялося, що тимохінон, активний компонент чорнушки (Nigella sativa) *, та діалілсульфід (DAS), один з активних компонентів ефірної олії часнику, індукують активацію NRF2 у легеневих клітинах * *.

CD147. Було також виявлено, що вірус може приєднуватися до рецептора CD147, який присутній у багатьох типах клітин: нюхових нейронах і нейронах мозку, еритроцитах, епітеліальних клітинах, ендотеліальних клітинах, лейкоцитах, моноцитах, лімфоцитах, нейтрофілах і тромбоцитах. Це відкриває нові двері, через які вірус може проникнути в клітину, ще більше збільшуючи вірусне навантаження. Магнолія (Magnolia officinalis) та Шоломниця (Scutellaria baicalensis) можуть бути корисними для протидії цьому шляху вторгнення.

PLA. Фосфоліпаза А2 (PLA2) – це сімейство ферментів, які гідролізують гліцерофосфоліпіди з утворенням прозапальних жирних кислот, таких як арахідонова кислота. Висока активність PLA2 є вирішальним кроком у створенні «цитокінового шторму», що сприяє наповненню легенів драглистою масою. У померлих пацієнтів з Covid-19 спостерігалися більш високі рівні циркулюючого PLA2. Вони були в п'ять разів більше, ніж у пацієнтів з тяжким захворюванням, і в десять разів вищими, ніж у пацієнтів із легким захворюванням * *.

Зниження активності PLA2 може покращити імунну відповідь Т-клітин, зменшити пошкодження легенів і знизити ризик смерті *. Протималярійні засоби, такі як хлорохін, гідроксихлорохін і квінакрін, пригнічують різні ізоформи PLA2. Таким чином вони допомагають зменшити вироблення цитокінів, зменшуючи рівень запалення. Протималярійні засоби також зменшують накопичення заліза в тканинах, а отже, і утворення оксидантів *. Нарешті, вони пригнічують реплікацію вірусу за допомогою іншого механізму, який поки залишається неясним *.

PLA2 – це часто зневажений, але дуже небезпечний для життя механізм, який визначає тяжкість захворювання та смертність від Covid-19. Але оскільки хвороба зазвичай легка, використання гідроксихлорохіну (500 мг/день) та інших протималярійних препаратів краще зарезервувати для важких випадків. У деяких важких випадках ваш лікар може призначити інгаляційні інгібітори PLA2; для чого 2 мл 2% розчину лідокаїну розводять 2 мл фізіологічного розчину, поміщають в небулайзер і проводять процедури тричі на день.

Природні інгібітори PLA 2 включають таншинон IIA*, куркумін *, гінкгетин *, берберин *, кверцетин і ґонокіол *. З іншого боку, тапсигаргін вивільняє запаси кальцію з EPR і стимулює PLA2.

RIP (ribosome inhibiting protein) – це білок, що інактивує рибосоми *. RIP зупиняють синтез білка і тому вони можуть бути потужними клітинними токсинами з високою противірусною активністю. На даний момент відомі кілька RIP із різних рослинних джерел *.

Найбільш сильними є рицин з Рицини (Ricinus communis) і абрин з Абрусу молитовного (Abrus precatorius), які смертельно отруйні навіть у найменших дозах і проти яких немає протиотрути.

Інші рослини, такі як Багрина (Phytolacca), Бузина чорна (Sambucus nigra) і Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis) виробляють значно безпечніші RIP – противірусний білок (PAP) і сапорин відповідно. Найкраще вивчені, в тому числі і в клінічних умовах, бузина та багрина.

Деякі природні джерела мають здатність пригнічувати SARS-CoV за допомогою механізмів, які ще недостатньо вивчені.

Джерело	Лат. назва	Частина	Активна речовина	IC50/EC50	Ефект	Розчинник	Посилання
Бузина чорна	Sambucus nigra	плід	PAP, лектини	0,6 мкг/мл	пошкодження віруса	етанол	* *
Багрина	Phytolacca esculenta	корінь	PAP	нема даних	⇓синтез білка	вода
Солодка	Glycyrrhiza uralensis	корінь	гліцитин †	0,3 мкМ, 600 мкг/мл	⇑синтаза NO	вода	* * * *
Гвоздика	Syzygium aromaticum	квіт. бруньки	процианідіни †	50 мкМ	⇓вирусне навантаження	вода	*
Артемізія	Artemisia annua	надземна	артемізинін †	64,5 мкМ, 34 мкг/мл	⇓SERCA	дихлорметан	* * * * * * *
Тапсія	Thapsia garganica	корінь, плід	тапсигаргін †	2,4 мкМ	⇓SERCA	етанол	*
Роман	Anthemis hyalina	квіти	α-пінен, антекуларін †	14-28 мкг/мл	⇑TRP-експресія	етанол	* *
М'ята дика	Mentha haplocalyx	лист, квіт	нема даних †	100 мкг/мл	⇓вірусне навантаження	вода	*
Гілой	Tinospora cordifolia	стебло	берберін	0,1 мкМ	⇓PLA2	етанол	*
Гінкго	Ginkgo biloba	лист	гінкгетін	10 мкМ	⇓PLA2	етанол	*

Имуномодулятори

Функціонування імунної системи має вирішальне значення для будь-якого інфекційного захворювання. Зрештою, імунні клітини – це єдине, що насправді перемагає інфекції; все інше – додаткові інструменти і заходи. Отже, результат захворювання повністю залежить від адекватного функціонування імунної системи. Люди зі слабким імунітетом стають першими жертвами будь-якої інфекції, а не лише Covid-19.

Вірусні захворювання вимагають напруженої роботи імунних клітин. Високе вірусне навантаження зменшує кількість цитотоксичних клітин *. Поки не набереться достатня кількість В-клітин, які виробляють антитіла, вірус має більше шансів вижити й поширитися по всьому тілу.

Оскільки вірус блокує реплікацію білків уражених клітин-господарів, функції цих клітин починають згасати, і значна частина уражених клітин гине, обтяжуючи роботою імунні NK-клітини (природні клітини-кілери). Крім того, коли В-клітини починають виробляти антитіла проти вірусу, зростає потреба у макрофагах. Як бачимо, необхідна не тільки достатня кількість імунних клітин, а й їх злагоджена та синхронізована в часі робота. Вимога до кількості та співвідношеня різних імунних клітин на різних стадіях хвороби, очевидно, буде різною.

У початковий період битви макрофаги і дендритні клітини повинні чітко працювати, розпізнаючи і описуючи збудника за його особливими прикметами. Спочатку захист від представника ворога формують цитотоксичні Т-лімфоцити (CD8+). Однак віруси дуже швидко розмножуються. Таким чином, хелперні Т-лімфоцити (CD4+) сповіщають про мобілізацію та націлюють імунні клітини, що залишилися, на ворога. Вони також розміщують замовлення на масове виробництво В-лімфоцитів, які будуть виробляти антитіла і тим самим позначати ворога. Після цього має прибути вся армія макрофагів і знищити позначені мішені. І нарешті, після поразки ворога, клітини-супресори (Treg) повинні просигналізувати відбій та відкликати армію з поля бою.

Активація вродженої та адаптивної імунної системи організму, спричинена будь-яким вірусом, призводить до виробництва та вивільнення цитокінів – сигналів тривоги клітинам вродженого імунітету.

Цитокіни приваблюють смертоносні імунні клітини як запах крові приваблює акул, і ті вриваються в уражену тканину, щоб поглинути свою законну здобич – патогени.

Відмінною рисою SARS-CoV є те, що на початкових стадіях інфекції вірус уповільнює вивільнення імуномодуляторів, таких як цитокіни та хемокіни, перешкоджаючи мобілізації дендритних клітин і макрофагів до місця пошкодження.

Згодом спостерігалося, що інфіковані дендритні клітини виділяють підвищені рівні про-запальних цитокінів (IL-1β, IL-6 і TNF-α) і хемокінів (CCL-2, CCL-3 і CCL-5), і одночасно низькі рівні противірусних цитокінів (інтерферони α, β γ та інтерлейкін IL-12) *.

Вироблення інтерферону-α/β лейкоцитами є вирішальною природною імунною відповіддю проти більшості вірусів, особливо на ранніх стадіях інфекції *, і затримка його вироблення дає хворобі значну перевагу *.

Коли хвороба вже посилилася, цитокіни мобілізуються і, у свою чергу, ще більше стимулюють імунну систему. Гіперзапалення призводить до масової загибелі респіраторних і ендотеліальних клітин через апоптоз. Проникність кровоносних судин підвищується , і клітини крові та рідина починають просочуватися в альвеоли, що призводить до задишки *. Якщо цей процес, званий «цитокіновим штормом», не контролювати, у пацієнтів розвивається гострий респіраторний дистрес-синдром – ГРДС (ARDS) *, який вражає близько 20% пацієнтів з Covid-19.

Легені, уражені SARS-CoV-2, наповнюються желеподібною масою, яка рентгенологічно описується як «матове скло». Імовірно, це пов'язано з накопиченням в організмі брадикініну, викликаного SARS-CoV-2, який розширює кровоносні судини та знижує їх проникність.

Через «діряві» кровоносні судини велика кількість рідини просочується в легені та накопичується там. Рівень брадикініну в організмі можна спробувати знизити за допомогою спиртового екстракту кореня Китятка китайського ( Polygala tenuifolia ) (дозування 10 мг/кг, тобто 10 мг на 1 кг маси тіла) *.

Що ще гірше, спостерігається збільшення виробництва гіалуронану, природного компонента сполучної тканини та слизових оболонок *. Оскільки гіалуронан має здатність поглинати воду, яка в 1'000 разів перевищує його молекулярну масу, він створює своєрідний гідрогель, поглинаючи рідину, яка просочується з кровоносних судин у легені. Заповнення цим гелем альвеол знижує надходження кисню в кров, і легені пацієнтів буквально тонуть у цій рідкій масі.

З цієї причини навіть кисневі маски та апарати штучної вентиляції легенів не здатні забезпечити організм киснем. Скільки б кисню ми не доставляли в легені, він не може досягти стінок альвеол. Зниження рівня або блокування вивільнення гіалуронану може бути ефективним заходом для покращення дихання у пацієнтів з Covid-19 *. Наприклад, шляхом введення гіалуронідази, яка розщеплює гіалуронан.

Отже, з імунної точки зору розвиток Covid-19 включає дві фази *. Перша фаза – це пригнічення вірусом вродженої імунної відповіді та посилення окислювального стресу. Друга фаза – руйнівні наслідки гіперзапалення.

Надмірна активність вродженого імунітету проти швидкої реплікації вірусу * може призвести до дихальної недостатності, швидкого початку запальної реакції в легенях, супутніх інфекцій і навіть некрозу та гіпоксії альвеолярних клітин, що може бути летальним у деяких пацієнтів із супутніми захворюваннями.

Таким чином, стратегія імуномодуляції для SARS-CoV-2 залежить від стадії захворювання. Як правило, хвороба закінчується на першій стадії. Лише у деяких людей, головним чином, з серйозними супутніми захворюваннями, вона досягає другої стадії.

Перша (легка) фаза є вирішальною. По-перше, тому що жертви хвороби на цьому етапі є носіями та несвідомими розповсюджувачами вірусу. А по-друге, це період, коли вірусне навантаження низьке і сили швидкого реагування можуть запобігти другій фазі захворювання.

Як тільки з'являються перші ознаки інфекції, наша основна мета – посилити специфічну пристосувальну імунну відповідь і використовувати противірусні препарати, щоб запобігти проникненню вірусу і його реплікації, не допустити розвитку хвороби до другої стадії. У цьому випадку може бути корисним прийом противірусних препаратів (амантадин та ін.) та/або імуностимулюючої їжі та трав'яних добавок.

У таблиці нижче наведені добові дози у сухій масі сировини (г), діючої речовини (мг) або об'єму рідкого екстракту (мл).

Джерело	Лат. назва	Частина	Доза	Ефект	Розчинник	Посилання
Ункарія †	Uncaria tomentosa	кора коріння	2 г *	⇑Т-, В-лімфоцити	вода	* * *
Омела біла	Viscum album	плід, лист	5 г *	⇑Т-лімфоцити, ⇑макрофаги	вода	* *
Астрагал	Astragalus membranaceus	корінь	4 г *	⇑Т-лімфоцити, ⇑макрофаги, ⇑NK	вода+етанол	*
Чорнушка †	Nigella sativa	насіння	4 г *	⇑макрофаги, ⇓CD4,IL-2,IL-4,IL-6,IL-12	етанол	* *
Женьшень	Panax ginseng	корінь	2 г *	⇑T-лімфоцити, ⇑фагоцитоз	вода	* *
Центелла	Centella asiatica	лист	1 г *	⇑лейкоцити, ⇑фагоцити	вода	* *
Траметес	Trametes versicolor	тіло гриба	2 г *	⇑CD4, ⇑CD8, ⇑макрофаги	вода	*
Прополіс †	Propolis	-	1 г *	⇑Т-лімфоцити	вода+етанол	* *
Кордіцепс	Cordyceps sinensis	екстракт	1,5 г *	⇑IL-2,IFN-γ, ⇑фагоцитоз	етанол	*
Ашваганда	Withania somnifera	корінь	1 г *	⇑Т-лімфоцити, ⇑NK	вода+етанол	*
Чага	Inonotus obliquus	тело гриба	10 г *	⇑макрофаги, ⇑NK, ⇑Т-хелпери	вода	* *
Солодка	Glycyrrhiza glabra	корінь	5 г *	⇑Т-лімфоцити	вода
Брокколі †	Brassica oleraceae	насіння	5 г *	⇓IL-6,IL-8	вода+етанол	*

Багато інших харчових рослин і лікарських трав можуть різною мірою посилити імунну відповідь. Продукти, що містять куркумін, аліцин, папаїн, гінзенозид, мангостін, хлорохін тощо, продемонстрували прямий вплив на дендритні клітини, NK-клітини, лімфоцити та антитіла для захисту організму людини від інфекцій *. Проте, загалом імуномодулююча здатність більшості рослин залишається низькою, особливо при поодинокому їх застосуванні.

Імунна відповідь включає як вроджений, так і набутий імунітет. Covid-19 викликає дисбаланс між ними. З одного боку, функція клітин набутого імунітета, таких як лімфоцити, послаблюється, а запас Т-лімфоцитів виснажується *. З іншого боку, реакція макрофагів – клітин вродженого імунітету – посилюється *. Виходячи з цього, ми повинні підтримувати функцію B- і T-клітин під час хвороби, а не просто підвищувати функцію макрофагів, що було б більш доцільним для профілактики.

Коронавирус покритий захисним шаром глікопротеїнів господаря, що ускладнює його ідентифікацію і подальше знищення імунними клітинами. Серрапептаза™ (3×10 мг), а також інші протеолітичні ферменти (трипсин, хемотрипсин, папаїн, бромелайн) роз'їдають глікопротеїнову оболонку, оголюючи чужорідну поверхню, тим самим даючи імунним клітинам розпізнати та знищити їх законну ціль. Це помітно покращує фагоцитоз. Протеолітичні ферменти також розріджують кров, що слід враховувати при дозуванні інших антиагрегантів.

Циметидин , препарат для лікування печії у шлунку, має одночасний ефект придушення Т-супресорних клітин. Супресори пригнічують активність цитотоксичних клітин, тому прийом циметидину дозволяє зняти обмеження вродженого імунітету, який так необхідний на початкових етапах вірусного вторгнення. Схема прийому: у перший день хвороби 4×200 мг, у другий – 4×100 мг, у третій – 4×50 мг, після чого прийом необхідно припинити. Аналоги циметидину (фамотидин та ін.) не мають такого імуностимуюючого ефекту, як циметидин *.

Неадекватна імунна відповідь може призвести до того, що смертоносні імунні клітини атакують власні клітини організму. Для зниження аутоімунітету можна використовувати Родіолу (Rhodiola), Астрагал (Astragalus) і Кордицепс (Cordyceps).

Друга (тяжка) стадія захворювання вимагає тактичного маневру, оскільки імунітет і без того надто активний і його додаткова стимуляція тільки нашкодить. Більш того, до того часу армія імунних клітин значно виснажена і перевантажена. У критично хворих пацієнтів спостерігається лімфопенія зі значно зниженою кількістю CD4+ і CD8+ Т-клітин, В-клітин і NK-клітин *, збільшення кількості нейтрофілів і збільшення співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів * та еозинопенією *.

На цій стадії захворювання основною метою є зниження окислювального стресу та послаблення гострого запалення та «цитокінового шторму», аби запобігти руйнуванню та пошкодженню уражених тканин. У клінічних умовах це робиться за допомогою ліків, які можуть зменшити запалення, набряк і активацію клітин, а також за допомогою інтерферону, кортикостероїдів або моноклональних антитіл і адаптогенних рослин. Порівняно з ними природні засоби (серрапептаза, кінський каштан та інші), звичайно, набагато слабші.

Однак деякі рослини здатні значно модулювати цитокінову відповідь. Наприклад, рівень TGF знижують Дудник китайський (Angelica sinensis) і Астрагал (Astragalus monghilicus), рівні HMGB1 регулює Шавлія (Salvia miltiorrhiza), а рівні інтерлейкіну IL-1b регулюють Рейнутрія (Polygonum cuspidatum), Шоломниця (Scutellaria baicalensis), Кордицепс і Сідач перфорований (Eupatorium perfoliatum) *. Іншим терапевтичним кандидатом на цій стадії захворювання є Донгбей (Tripterygium Regelii), який виявляє протизапальну та імуносупресивну дію. Він також має сильну противірусну дію проти коронавірусу *.

Дія метформіну полягає в пригніченні прозапальних цитокінів і С-реактивних білків *, що призводить до запобігання цитокіновому шторму, який зазвичай асоціюється з ГРВІ. Повідомлялося, що метформін може спричиняти інактивацію/пониження регуляції рецепторів ACE2, пригнічуючи їх зв'язування з вірусом. Метформін гальмує в клітинах сигнальний шлях PI3K/AKT/mTOR, який також активний при інфекціях, спричинених коронавірусом MERS-CoV *. Поточні дані ретроспективних обсерваційних досліджень надають попередні докази того, що лікування метформіном пов'язане зі зниженням смертності пацієнтів з Covid-19 * *.

І в будь-якому випадку, необхідні добавки цинку і вітаміну D.

Протизапальні засоби

Вірусна інфекція спричиняє загибель епітеліальних та ендотеліальних клітин, що призводить до вивільнення запальних сигнальних молекул, таких як цитокіни, інтерлейкіни (IL-1β, IL-4, IL-10), фактори запалення TNF-α та IFN-γ, які руйнують клітини господаря *. Як і при будь-якій травмі, фактор росту TGF-β1 стимулює вироблення фібробластів і їх диференцировку в міофібробласти, які формують позаклітинний матрикс (ECM), що в кінцевому підсумку призводить до фіброзу * *. Як наслідок, вмираюча тканина замінюється сполучною тканиною, викликаючи рубцювання та погіршуючи функціональність органу.

Загалом вірусне навантаження, що спостерігається у пацієнтів, корелює з тяжкістю симптомів і смертністю. Дослідження тяжкості та прогресування Covid-19 показує, що серед померлих пацієнтів у 70% була задишка, а у 32% – мокрота. Близько 89% з них мали ГРДС, що свідчить про те, що гостра легенева інфекція, легеневий фіброз і пневмонія є основними причинами смерті. Особливістю SARS-CoV-2 є те, що макрофаги, які спостерігаються у пацієнтів з інфекцією, активують гени, які сприяють фіброзу *.

Протизапальні препарати треба приймати негайно з моменту підозри на Covid-19 *, і для цього пропонується кілька діючих речовин * *. Замість стандартних протизапальних препаратів, таких як стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби (у легких випадках) або на додаток до них (у важких випадках), можна використовувати рослинні антиоксиданти та протизапальні засоби.

Натуральні продукти, які можуть полегшити симптоми, заспокоїти наслідки та знизити смертність від Covid-19, наведені в таблиці нижче. Активні інгредієнти з найвищими балами за протизапальну дію включають кверцетин, урсолову кислоту, кемпферол, ізорамнетин, лютеолін, гліцеризин і апігенін *. Магній, цинк, йод, вітаміни С, Е, В8, D3 *, а також метформін (3×500 мг) * і пентоксифілін (2×400 мг) * можуть посилити їх антифіброзну дію.

Джерело	Лат. назва	Частина	Активна речовина	Доза	Ефект	Розчинник	Посилання
Імбир	Zingiber officinale	корінь	[6]-гінгерол	3г *	⇓окислення, ⇓фіброз	етанол	* * *
Куркума	Curcuma longa	корінь	куркумін	6 г *	⇓окислення, ⇓фіброз	етанол	* * *
Часник	Allium sativum	луковица	сіркоорганика, селен	2 г *	⇓окислення, ⇓фіброз	етанол	* * *
Цибуля	Allium cepa	бульби	кверцетин, апігенін	50 г *	⇓окислення, ⇓фіброз	етанол	* * *
Кориця	Cinnamomum verum	кора	евгенол, лінаоол	2 г *	⇓окислення, ⇓фіброз	етанол	* *
Алое	Aloe vera	лист	алое-емодин, ацеманнан	10 г *	⇓фіброз	етанол	*
Кордицепс	Cordyceps sinensis	екстракт	кордицепин	1,5 г *	⇓цитокіни, ⇓запалення	етанол	*
Шалфей китайский	Salvia miltiorrhiza	корінь	таншинон	5 г *	⇓цитокіни, ⇓фіброз	етанол	*
Песчанка	Arenaria kansuensis	надземна	тріцин	3,5 г *	⇓гіпоксія, ⇓фіброз	етанол	* *
Лопух	Arctium lappa	корінь	анопордопикрін	2 г *	⇓запалення	вода	* *
Солодка	Glycyrrhiza glabra	корінь	гліциризин	5 г *	⇓фіброз	вода	*
Астрагал	Astragalus mongholicus	корінь	сапоніни	3 г *	⇓TGF, ⇓фіброз	вода	* *.
Андрографіс	Andrographis paniculata	лист	андрографолід	3 г *	⇓запалення	вода	* *
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	байкалеїн, вогонін	6 г *	⇓цитокіни, ⇓фіброз	етанол	*

Антиоксиданти у високих дозах можуть значно покращити результат лікування. Пацієнти у відділенні інтенсивної терапії, які отримували антиоксидантну терапію (аскорбат 1'000 мг внутрішньовенно + α-токоферол 1'000 МО через зонд тричі на день), мали значно нижчий ризик ГРДС і пневмонії, поліорганної недостатності та смертності порівняно з пацієнтами, які отримували стандартне лікування. Крім того, ця антиоксидантна терапія скоротила час, який пацієнти проводили на штучній вентиляції легенів та в інтенсивній терапії *.

В якості профілактики можна рекомендувати рослинні засоби, які виявляють найвищі антиоксидантні властивості серед інших конкурентів:
• Амла – 1'000 мг/добу;
• Трифала – 1'000 мг/добу;
• Арджуна – 1'000 мг/добу;
• Ашваганда – 1'000 мг/день;
• Шипшина – 2'000 мг/добу.
Також їх можна використовувати під час хвороби. Оскільки вони зменшують запалення різними способами, ніж основні терапевтичні засоби (шляхом зменшення окислювального стресу), вони, очевидно, матимуть додатковий ефект.

Щоб знизити підвищену температуру, рекомендується приймати корицю і шоломницю , які широко використовуються в китайській медицині проти лихоманки *. Ерукова кислота, яка міститься в ріпаковій олії (канола), знижує активність цитотоксичних Т-лімфоцитів і, разом зі зниженням імунної відповіді, пригнічує запалення *. Шавлія нормалізує цитокінову дисфункцію.

Пацієнтам із пошкодженням легенів може бути корисним вдихання ефірних олій апельсина, бергамоту, лавра, евкаліпта, туї, ялівцю, меліси, але особливо лимона та герані *. Вони мають не тільки антибактеріальні, а й противірусні властивості проти SARS-CoV-2. Активні речовини в цих оліях, насичуючи повітря в приміщенні, можуть безпосередньо досягати місця своєї дії через дихання. Крім того, на відміну від контакту з живою тканиною олії в рідкому стані, пароподібна форма ефірних олій безпечна для шару епітеліальних клітин.

Легеневий фіброз є характерною ознакою Covid-19. Фіброз призводить до погіршення стану легенів і погіршує прогноз у важкохворих пацієнтів. Цей процес контролюється рецептором фактора росту ендотелію судин (VEGFR) і рецептором фактора росту фібробластів (FGFR).Деякі рослинні ліки можуть протидіяти фіброзу легенів шляхом пригнічення VEGFR і FGFR. Це, наприклад, корінь Шоломниці (Scutellaria baicalensis), корінь Аденофори (Adenophora triphylla) і кореневище Пінелії (Pinellia ternata) *.

Протеолітичні ферменти, такі як папаїн (з плодів папайї), бромелайн (з плодів ананаса) і серрапептаза (фермент з кишкових бактерій шовкопряда), можуть бути корисними для відновлення тканин після хвороби. У поєднанні з обмеженням калорій вони допомагають прискорити розщеплення нефункціональних білків. Цікаво, що сік папайї (Carica papaya) використовується також для боротьби проти вірусу денге.

Залишки відмираючих і заражених вірусом Covid-19 клітин створюють живильне середовище для вторинних бактеріальних інфекцій, що призводить до додаткових запальних реакцій і погіршує стан пацієнтів. Тому у важких випадках призначають антибіотики. Хоча антибіотики призначені для знищення бактерій, а не вірусів, деякі з них також мають противірусну дію, наприклад азитроміцин.

Протитромбозні засоби

Ключовою особливістю Covid-19 (а також мРНК-вакцин проти нього) є здатність спайкового білка викликати агрегацію (злипання) еритроцитів і, відповідно, генерувати мікротромбози.

Основною причиною цього є те, що вірус пошкоджує поверхню великої кількості клітин. Пошкодження ендотеліальних клітин, що вистилають кровоносні судини, викликає природну реакцію рани, то ж тромбоцити ініціюють утворення фібрину, щоб зупинити підозрюване ушкодження. Оскільки занадто багато клітин пошкоджено, утворюється досить багато фібрину. А оскільки немає певно вираженого місця пошкодження, багато тисяч мікроскопічних тромбів утворюються по всій кровоносній системі, а отже, і в кожному органі тіла.

Внутрішньосудинне згортання крові, особливо в поєднанні з тривалим постільним режимом, характерним для важкохворих, призводить до тромбоемболії, що є причиною значного відсотка смертей серед них *. Погіршення кровопостачання зазвичай відзначається у втраті нюху, слабкості, затуманенні мислення та інших проявах зниження функціональності органу. У хворих на Covid-19 також знижується рівень гемоглобіну. І перше, і друге погіршують газообмін в легенях і викликають у важких хворих кисневе голодування. Для щоденного контролю рівня кисню в крові пацієнтам рекомендується придбати оксиметр.

У клінічних умовах пацієнтам з Covid-19 можуть призначати ацетилсаліцилову кислоту або потужні антитромботичні препарати, такі як гепарин, варфарин, клопідогрель і ривароксабан (Xarelto™). Всі натуральні засоби показують менш виразні результати.

Протеолітичні ферменти серратіопептидаза і наттокіназа також виявляють антитромботичний ефект *. Так само фермент цераза в екстракті личинок воскової молі (Galleria mellonella) значно знижувала згортання крові в експериментах на гризунах * *.

Крім того, є кілька антитромботичних речовин рослинного походження **, які обговорюються в таблиці нижче. Хоч би як вони не були слабшими від спеціальних лікарських засобів, їх застовування можливе.

Для критично хворих пацієнтів найкращим рішенням може бути комбінація всіх трьох класів антитромботичних засобів:
- антиагреганти (АА) зменшують агрегацію тромбоцитів і пригнічують тромбоутворення;
- антикоагулянти (АК) запобігають подальшому росту тромбу;
- фібринолітики (ФЛ) швидко розчиняють наявні тромби.

Джерело	Лат. назва	Частина	Активна речовина	Доза	Ефект	Розчинник	Посилання
Маруна	Tanacetum parthenium	лист	партенолід	0,5-1 г *	АА	етанол	*
Андрографіс	Andrographis paniculata	лист	андрографолід	1 г *	АА	вода, етанол	* *
Шоломниця байкальська	Scutellaria baicalensis	корінь	вогоніин	4 г *	АК	етанол	*
Солодка	Glycyrrhiza glabra	корінь	гліциризин	2 г*	АК	вода	*
Центелла	Centella asiatica	лист	азиатікова к-та	1 г *	АА	вода	*
Часник	Allium sativum	бульби	агойїн	5 г *	АА	вода	*
Каштан	Aesculus hippocastanum	плід	рутозіди	3 г *	АА	вода, етанол	*
Піон молочноквітковий	Paeonia lactiflora	корінь	піноцембрін	3 г *	АА	етанол	*
Натто	Nattokinase	фермент	наттокіназа	300 мг (6'000FU) *	АА, ФЛ	вода	* *
Serratia marcescens	Serratiopeptidase	фермент	сератіопептідаза	30 мг *	ФЛ	вода	*
Galleria mellonella	Demetra, Ceres	фермент	фенолоксидази	етанол.екстр.20% 2,5 мл *	ФЛ	вода+етанол	*

Хоча тромби становлять смертельний ризик для пацієнта, боротися з ними наосліп може бути так само небезпечно. Поєднання різних антитромботичних препаратів може посилити їх дію, серйозно збільшуючи ризик внутрішньої кровотечі.

Окрім призначених та/або природних засобів, які ми використовуємо, склад продуктів, які ми їмо, може впливати на згортання крові *. Незважаючи на їх загалом слабкий ефект, загальний ефект від втручання, особливо в поєднанні з антикоагулянтами, призначеними лікарем, іноді може бути дуже значним.

З кількох причин ми не можемо точно передбачити результат наших маніпуляцій. І навіть якщо проводити аналіз крові, він займає певний час, що не дає нам можливості швидко перевірити здатність крові до згортання, щоб можна було регулювати надходження активних речовин.

У домашніх умовах ми можемо лише стежити за самопочуттям пацієнта і артеріальним тиском, який може значно знизитися при застосуванні антитромботичних препаратів. Тому проводити антитромботичні маніпуляції самостійно, поза клінікою, є досить небезпечним заходом.

Оздоровлююче харчування

Дієта є вирішальним модулятором запальних та імунних реакцій і, отже, може мати великий вплив на захворюваність і тяжкість Covid-19 *. Статистика свідчить про нижчі показники захворюваності та смертності в Центральній та Південній Африці порівняно з Північною Африкою, Європою, Північною Америкою та багатьма іншими частинами світу. Чим вищий рівень метаболічного синдрому, тим більший ризик зараження SARS-CoV-2 *.

Більш здорове харчування пов'язане з меншим ризиком зараження SARS-CoV-2 * *. Систематичний огляд і мета-аналіз для розрахунку коефіцієнта ризику захворювання показують, що здорова дієта може знизити ризик зараження SARS-CoV-2 і госпіталізації на чверть *. Згідно з дослідженням, в якому взяли участь майже шістсот тисяч учасників *, рослинна дієта на 41% знижує ризик серйозних захворювань. Певно, це пов'язано із захисною роллю поліфенолів та інших фітонутрієнтів, а також клітковини (як безпосередньо, так і через мікрофлору кишечника). У сучасних дієтах клітковина є одним із найбільш проти-запальних харчових компонентів, тоді як жир є одним із найбільш про-запальних компонентів.

Як приклад можна навести японський острів Окінава, де населення харчується переважно рослинною їжею, багатою фітонутрієнтами та антиоксидантами, на відміну від столиці Японії з її вестернізованною дієтою. Більше половини щоденного споживання калорій у окінаців припадає на ямс (відомий також як солодка картопля); вони також споживають велику кількість зелених листових овочів і соєвих продуктів, а споживання жиру становить приблизно 6% від загального споживання енергії *.

Окрім високої тривалості життя та низької смертності від серцево-судинних захворювань і деяких видів раку, жителі Окінави продемонстрували низьку смертність від Covid-19. Наприклад, перед початком періоду загальної вакцинації (червень 2021 року) рівень смертності від Covid-19 на Окінаві становив 0,08%, що в 16 разів нижче, ніж у Токіо (1,3%) *.

Ще одним аргументом на користь рослинної дієти є дослідження 509 пацієнтів з діагнозом Covid-19. У пацієнтів віком ≥65 років тяжкість симптомів Covid-19 була статистично значущо та обернено пов'язана з дотриманням вегетаріанської дієти. Крім того, результати аналізу підгруп різної тяжкості захворювання показали, що пацієнти, які дотримуються невегетаріанської дієти, мали вищий ризик захворіти на важку форму захворювання Covid-19 *. Невегетаріанці майже в 20 разів частіше страждають від серйозних захворювань, ніж вегетаріанці.

В іншому дослідженні бобові та зернові були виділені за їхню здатність зменшувати тяжкість захворювання *. Обидві групи продуктів багаті клітковиною і можуть збільшити виробництво коротколанцюгових жирних кислот. Дослідження пацієнтів у шести країнах підтвердило, що вегетаріанська та пескатарська дієти з високим вмістом клітковини на 73% знижують ризик захворювання Covid-19 середнього та важкого ступеня *. Тому такі схеми харчування слід розглядати як захист від важкої форми Covid-19.

Збалансована дієта має низьку калорійність і складається з овочів, фруктів, бобових, оливкової олії та цільного зерна з максимальною кількістю оброблених продуктів і червоного м'яса.

Велике споживання цукру та солодких продуктів може знизити рівень цинку в клітинах, а також вітамінів C і D – речовин, які беруть активну участь у імунній функції. Цукор і вітамін С конкурують за однакові клітинні транспортери, тому занадто багато цукру погіршує засвоєння вітаміну С. Цукор пригнічує синтез вітаміну D і перешкоджає його активації. Нарешті, цукор перешкоджає засвоєнню цинку та збільшує його виведення через нирки *.

Понад дві третини всіх імунних клітин здорового організму задіяно в кишечнику, надійно захищаючи основне місце проникнення інфекцій та інших збудників. Не дивно, що в період загострення будь-якого захворювання апетит знижується, іноді аж до повної відмови від їжі. Це дозволяє відправляти рекрутовані імунні клітини на другий фронт при ГРВІ, щоб відбити раптово виниклу нову загрозу. А зменшивши споживання м'яса, можна вивільнити протеолітичні ферменти, необхідні для його засвоєння та направити їх на зруйнування захисного білкового шару вірусів.

Тимчасове голодування також призводить до помітних біохімічних змін у метаболічному енергозабезпеченні клітин, включаючи утворення кетонів, тим самим полегшуючи симптоми багатьох захворювань *. Кетонові тіла можуть бути альтернативним джерелом вуглецю для живлення мітохондрій, метаболічного перепрограмування імунних клітин Th1 і підвищення противірусного імунітету *. Кетонові тіла можна вводити ендогенно, за допомогою харчових добавок, але розумніше стимулювати їх виробництво в самому кишечнику збільшеним споживанням клітковини.

Для зменшення загального запалення рекомендується замінити білки тваринного походження білками рослинного походження (наприклад, бобовими), звести до мінімуму споживання жирів, рафінованих продуктів і простих цукрів, а також включити в щоденний раціон такі продукти:
• Мелене насіння льону (найбагатше джерело гербацетину) – 2 ст.л.
• Сира цибуля-порей (найбагатше джерело лектинів, що зв'язують манозу).
• ω-3 жирні кислоти – 15 мг, тобто 1 ст.л. риб'ячого жиру як протизапальний і антиагрегантний засіб.
• Бета-глюкан як підсилювач вродженого імунітету – 2×100 г висівок.
• Чорнушка, зелений чай, часник, брокколі – для зниження надлишкового рівня цитокінів.
• Пробіотики * для підтримки імунних клітин в кишечнику, а також для нормалізації кишкової та легеневої мікрофлори – 10 мільярдів одиниць Lactobacillus і Bifidobacterium *.
• Свіжовичавлені овочеві соки (капустяний, морквяний, буряковий тощо). Підвищена втрата калію з сечею прямо корелює з тяжкістю захворювання, а відновлення балансу електролітів корелює з прогресом у напрямку одужання *.
• Розторопша і куркума , додані в їжу в порошкоподібному вигляді, не тільки впораються з вірусом, але і підтримають роботу печінки, яка так необхідна для детоксикації організму хворого.
• Квашена капуста як джерело кемпферолу, вітамінів групи В, клітковини та живих пробіотиків.

Їжу можна приправляти сумішшю трав, які мають доведену протизапальну та противірусну дію:
• Куркума, корінь – 20 частин;
• Кориця – 8 частин;
• Гвоздика, квіткові бруньки – 1 частина;
• Чебрець, листя – 4 частини;
• Чорний перець, плоди – 6 частин;
• Червоний перець чилі, плоди – 6 частин;
• Чорнушка, насіння – 4 частини;
• Лавр, лист – 3 частини;
• Часник сушений, цибулина – 8 частин.
Всі інгредієнти подрібнюються в кавомолці в дрібний порошок. Ці трави, навіть у тих дозах, які зазвичай використовуються в кулінарії, можуть значно зменшити деякі ознаки запалення всього за кілька днів *.

Огляд противірусних рослин

Прийнятні рослини-кандидати формули рослинної суміши мають відповідати одній або декільком із наведених нижче вимог:
1) пряме втручання в життєвий цикл вірусу;
2) нормалізація функціонування імунних клітин;
3) зменшення запального стресу та фіброзу;
4) нормалізація дихання і функції крові;
5) зменшення симптомів;
6) низька цитотоксичність;
7) мінімум або відсутність побічних ефектів;
8) хороша біодоступність.

Виходячи з цього, розглянемо деякі рослинні джерела з різними доказами їх терапевтичної користі.

Алое віра (Aloe vera) використовується в народній медицині в різних країнах. Вважається, що алое вера має противірусні, антибактеріальні, протипухлинні, імунорегуляторні та гепатопротекторні властивості.

Основними біоактивними речовинами, що містяться в листі рослини, є алое-емодін, а також ацеманнан, який блокує розмноження вірусу.

На тваринних моделях комбінація метформіну (сильний антифіброзний агент) з алое вера (сильний антиоксидант) пригнічувала накопичення колагену, запобігаючи фіброзу в уражених легенях *. У перерахунку на людину використані дози становлять аж 5'000 мг метформіну на день і стільки ж листя алое.

У традиційній китайській медицині алое при ГРВІ не застосовується. Клінічних досліджень прийому всередину алое при ГРВІ не виявлено. То ж вагомих підстав брати його до складу суміші немає.

Андрографіс (Andrographis paniculata) використовується в традиційній китайській та індійській медицині для лікування застуди та грипу. В традиційній китайській медицині андрографіс належить до категорії трав, що знімают жар та токсичність. Андрографіс має жарознижуючу, антибактеріальну, противірусну, протипухлинну, імуномодулюючу, протизапальну, гепатопротекторну, антитромботичну, гіпоглікемічну та гіпотензивну властивості *.

Доклінічні дослідження показують, що андрографолід , основний терапевтичний компонент рослини, активний проти 3CLpro та PdRp, і здатний пригнічувати 3CL pro з тією ж ефективністю, що й лопінавір *. Андрографолід також запобігає реплікації багатьох інших вірусів, зокрема риновірусу, шляхом пригнічення підкислення ендоцитних везикул, що містять вірус, призводячи до блокування вторгнення та різкого пригнічення реплікації РНК *.

Результати п'ятиденного клінічного дослідження, у якому порівнювали групу пацієнтів, які приймали 60 мг чистого андрографоліду тричі на день, з групою плацебо: частота пневмонії під час хвороби становила 0% проти 10,7%; назофарингеальне виявлення SARS-CoV-2 на 5 день становило 34% порівняно з 57% *.

В іншому подвійному сліпому клінічному дослідженні суміш ImmuActive™ (андрографолід, куркумін, ресвератрол, піперин, селен і цинк) зменшила у пацієнтів тривалість і тяжкість хвороби Covid-19 більш ніж на третину, як було виміряно за модифікованою шкалою тяжкості симптомів Джексона *. Кількість днів у лікарні та час, необхідний для того, щоб ПЛР-тест став негативним, були меншими в групі маніпуляції, ніж у групі плацебо. Мета-аналіз 33 рандомізованих контрольованих досліджень виявив, що екстракти андрографісу полегшують симптоми запалення та скорочують тривалість кашлю, болю в горлі та загалом тривалість хвороби порівняно зі стандартним лікуванням *.

Вміст андрографоліду в сухому листі 0,4-3% маси *. Наприклад, в 10 г сухого листя міститься приблизно 200 мг андрографоліду (добова доза). Порошок, екстракт і навіть таблетки андрографіса дуже гіркі, тому зазвичай його приймають в капсулах.

Дозування збільшується поступово, від 3×600 мг до 3×1'200 мг рослинного порошку на день, тому що в дуже рідкісних випадках застосування андрографісу може викликати кропив'янку та інші побічні ефекти.

Тривалість застосування андрографісу повинна бути обмежена лише гострою фазою вірусного захворювання. Тривале застосування андрографісу, особливо без вагомих причин, у тому числі з метою профілактики, не рекомендується.

Артемізія (Artemisia annua) знана також як Полин літній та Полин солодкий. Артемізія використовується в традиційній китайській медицині для лікування різних гарячкових станів, а також як протималярійний, противірусний і протипухлинний засіб.

Основною діючою речовиною надземної частини артемізії, який нещодавно виявили, є артемізинін . Він має пригнічувальну дію на паразитів (наприклад, Plasmodium, Toxoplasma gondii, Leishmania, Acanthamoeba, Schistosoma), віруси (наприклад, вірус гепатиту А, віруси простого герпесу 1 і 2, вірус імунодефіциту людини), грибки (Candida, Malassezia, Saccharomyces spp .) і бактерії (Enterococcus, Streptococcus, Staphylococcus, Bacillus, Listeria, Haemophilus, Escherichia, Pseudomonas, Klebsiella, Acinetobacter, Salmonella, Yersinia spp.).

Також повідомляється, що артемзія має протизапальну та протипухлинну дію та використовується для лікування остеоартриту, лейкемії, нирково-клітинного раку, недрібноклітинного раку легенів, раку товстої кишки, молочної залози, простати та печінки. Крім того, артемізія вважається імуномодулюючою рослиною.

Щоб артемізинін виявляв свою активність, необхідний достатній рівень заліза. Реагуючи із залізом, артемізинін утворює велику кількість різних форм вільних радикалів, які руйнують білкові молекули, в тому числі мембрани лізосом. Прорив агресивного вмісту лізосом в цитоплазму клітини викликає катастрофічне руйнування всередині клітини, викликаючи загибель клітини * *. Як і хижаки, артемізинін в основному атакує хворі, ослаблені та дефектні клітини, в тому числі й ракові.

У відкритому контрольованому клінічному дослідженні прийом артемізиніна дозволив удвічі скоротити середній час досягнення невизначаємості вірусної РНК – з 19 до 10 днів *.

Артемізія була другим за поширеністю фітопрепаратом, який використовувався для лікування спалаху SARS-CoV у Китаї в 2005 році * *. Артемізинін продемонстрував також високу активність проти вірусу SARS-CoV-2 * * * * *. З усіх 200 досліджених традиційних китайських лікарських рослин етаноловий екстракт артемізії посів друге місце після лікорису за ефективністю проти SARS-CoV-2 *.

Водночас екстракти полину літнього виявляють настільки низьку токсичність, що їх широко використовують для лікування малярії навіть у новонароджених * *. Такі властивості артемізії роблять її одним з найкращих кандидатів до складу суміші.

Багрина (Phytolacca americana) також відома як лаконос. Основною діючою речовиною багрини є противірусний білок (PAP). Це рибосом-інактивуючий білок (RIP), який зупиняє синтез білка у фазі трансляції *. З лікувальною метою вживають коріння, листя і плоди рослини, які містять різні форми RIP.

Противірусні препарати зазвичай діють специфічно проти одного або невеликої кількості вірусів. Але оскільки синтез білка є спільним місцем для всіх вірусів, RIP може виявитися універсальною противірусною стратегією. RIP з різних рослин показують свою активність проти: вірусів з дволанцюгової ДНК (вірус гепатиту B, HBV; вірус гамма-герпесу людини, HHV; поліовірус людини, HPV; вірусів простого герпесу, HSV); ретровіруси (вірус імунодефіциту людини, ВІЛ; вірусів Т-клітинного лейкозу людини, HTLV; вірус імунодефіциту мавп та людини, SHIV); вірусів з одноланцюгової РНК з позитивним змістом (вірус японського енцефаліту, JEV; вірус денге, DENV; вірус чикунгунья, CHIKV) та РНК-вірусів з негативним сенсом (вірус грипу людини, FLUV; вірус лімфоцитарного хоріоменінгіту, L) *.

Повідомлялося, що хоча PAP багрини посилює інфекційність вірусу, що виділяється з уражених клітин, цей ефект багатократно компенсується низькою кількістю вірусу, що виділяється, а отже, не може сприяти розвитку інфекції *.

Вживання 1 г сухого кореня багрини викликає нудоту і блювоту. Менші дози (від 60 до 100 мг/день сушених коренів і ягід) використовуються в індіанській народній медицині для лікування ревматизму та стимулювання імунної системи. Однак клінічних досліджень, які підтверджують дозування та ефективність цього лікування, не виявлено *.

Ризик отруєння в разі прийому нестандартизованих препаратів багрини залишається високим. Тому ми не будемо використовувати багрину, незважаючи на всю її перспективність.

Бузину звичайну (Sambucus nigra) використовують у народній медицині як потогінний, жарознижуючий і сечогінний засіб. Останнім часом було виявлено, що вона має противірусні, антибактеріальні, протипухлинні та гіпоглікемічні властивості. Екстракт чорної бузини зменшує симптоми гострих респіраторних вірусних інфекцій, включаючи лихоманку, головний біль, закладеність і нежить, якщо приймати його протягом перших 48 годин після появи симптомів * *.

Усі частини ягід бузини містять нігрин (RIP, рибосомний інактивуючий білок), який блокує синтез білка в клітині *. В процесі сушки, термічної обробки та під впливом спиртів білок значною мірою денатуралізується і втрачає свою токсичність. Таким чином, прийом 2-4 столових ложок сиропу з ягід бузини на день виглядає абсолютно безпечним *. Але це мають бути стиглі плоди, зібрані в жовтні, тому що в процесі дозрівання кількість ціаногенів в них зменшується.

Етанольний екстракт бузини чорної виявив сильну активність проти вірусу інфекційного бронхіту in vitro *. І є ґрунтовні підстави вважати, що він може бути активним проти деяких інших вірусів *.

Сироп бузини (Sambucol™) у дозі 2 столові ложки двічі на день (приблизно 35 мл) зменшили тяжкість, а також тривалість симптомів сезонного грипу (А або В) в середньому на 1,3 дня порівняно з групою плацебо *. У іншому подібному дослідженні (при дозуванні 4×1 ст.л.) симптоми зникали в середньому на 4 дні раніше в групі екстракту порівняно з групою плацебо *. Менші дози можуть не мати ефекту *. Хоча хворі на грип покращують свій клінічний стан навіть після прийому пастилок з екстрактом бузини *.

Терапевтичний ефект сиропу бузини, ймовірно, зумовлений великою кількістю рослинних флавоноїдів, антоціанів і лектинів, які вони містять. Флавоноїди зв'язуються з вірусом, а лектини бузини зв'язуються з клітинними мембранами; таким чином, вони блокують зв'язок вірусу з клітинним рецептором *. Антоціани та полісахариди стимулюють вироблення цитокінів та активацію фагоцитів *. Це може бути корисним на ранніх стадіях захворювання, але під час цитокінового шторму це буде контрпродуктивним.

Однак імуностимулюючі ефекти виникають за рахунок дії водорозчинних сполук. Тобто імунні Т-клітини та вироблення цитокінів стимулюються водним екстрактом бузини, але не спиртовим екстрактом *. Таким чином, для активації цитокінів можна використовувати водний екстракт бузини чорної, а при надмірній активації цитокінів – виключно спиртовий екстракт.

Такі особливості прийому бузини чорної, її можлива токсичність, а також великий об'єм терапевтичної дози змушують використовувати екстракти чорної бузини окремо від противірусної трав'яної суміші, яку ми намагаємося скласти.

Ґауттюйнія (Houttuynia cordata) традиційно використовується в китайській медицині для лікування гострих респіраторних захворювань. Вона має протизапальні, протиалергічні, антиоксидантні та протипухлинні властивості *.

Листя цієї рослини багаті на кверцетин і успішно використовувалися для лікування пацієнтів під час спалаху SARS-CoV-1 *. Воно пригнічує активність 3CLpro та RdRp, блокуючи проникнення вірусу та перешкоджаючи його розмноженню. Крім того, ґауттюйнія має імуномодулюючі властивості, покращуючи співвідношення Т-лімфоцитів *.

Ґауттуйнія, так само як зелений чай і корінь кульбаби, не виявляє цитотоксичності навіть у найвищих концентраціях *, що робить усі ці рослини надзвичайно безпечними для використання. Проте інших клінічних досліджень за участі ґаутюйнії, окрім її здатності знижувати нежить, закладеність носа та кашель *, допоки не виявлено.

Гінкго (Ginkgo biloba) використовується в традиційній китайській медицині для полегшення кашлю, мокротиння та лихоманки під час застуди, а також ряду інших захворювань. У сучасній медицині гінкго часто використовують при лікуванні хвороби Альцгеймера і шуму у вухах судинного походження.

Основним компонентом гінкго, активним проти SARS-CoV, є кверцетин *. Кверцетин є одним із природних засобів, який пройшов проспективні, рандомізовані, контрольовані клінічні випробування з високим профілем безпеки *.

На ранніх стадіях Covid-19 амбулаторним пацієнтам призначали добову дозу не менше 1'000 мг кверцетину протягом 30 днів. Результати показали зменшення частоти та тривалості госпіталізації, потреби в неінвазивній кисневій терапії, переведенні до відділення інтенсивної терапії та зменшення смертності *. Поєднання гінкго з ацетилсаліциловою кислотою посилює їх антитромботичну дію *.

Цікаво, що екстракт лушпиння цибулі, багатий на кверцетин, виявився конкурентоспроможним пригнічувачем ACE, ефективність якого порівнянна з чистим кверцетином (IC50, відповідно, 0,36 і 0,34 мкг/мл) *. Однак для екстракції терапевтичної добової дози кверцетину (500 мг) етанолом потрібно приблизно 2 кг лушпиння цибулі *. Таку ж дозу кверцетину можна отримати зі 100 грамів висушеного листя гінкго *.

То ж, гінкго може розглядатися в якості перспективного кандидата, якщо відсутні більш привабливі кандидатури.

Гірчак, або далекосхідна гречка японська (Reynoutria japonica, Fallopia japonica, Polygonum cuspidatum) є популярним засобом у традиційній східноазіатській медицині для широкого спектру захворювань, включаючи біль у спині, запаморочення, захворювання печінки, посивіння волосся та запор. Рослина виявляє нейропротекторні, антиоксидантні, імуномодулюючі, антигіперліпідемічні, антитромботичні, протипухлинні, протизапальні та противірусні властивості *.

Використовувані частини рослини – це коріння і кореневища. Корінь гірчаку містить емодин, який демонструє високий ступінь пригнічування вірусу SARS-CoV-2 шляхом блокування взаємодії S-білка і ACE2 *. Нагадаємо, що емодіном багаті також листя алое (Aloe vera).

Особливо гірчак багатий ресвератролом, який має широку противірусну дію, та його попередником – полідатином. Обидва вони мають протизапальну та імунорегуляторну дії. Середній вміст ресвератролу в корені рослини становить приблизно 1-3 мг/г *, що значно вище, ніж у його найближчого конкурента, винограду темних сортів.

Дозування: по 0,5-1 чайній ложці порошку кореня 3-6 разів на день, або 10-30 г/добу. Для приготування екстракту порошок додають до 60% спирту у співвідношенні 1:5. Для приготування водного настою беруть 7 г порошка на 1 л води, витримують на слабкому вогні 20 хвилин, охолоджують, проціджують і випивають протягом дня в чотири рівні прийоми. Оскільки ресвератрол розчиняється у спиртах, водна витяжка буде значно слабше за спиртову.

Дозу збільшують поступово, аби вчасно помітити можливі побічні ефекти та зупинити їх посилення. Токсична доза сухого кореня рослини становить приблизно 75 г на людину вагою 75 кг. З цього рівня зазвичай починають відзначатися шлунково-кишкові розлади та гепатотоксичність. Через антиагрегантну дію гірчак не бажано застосовувати одночасно з препаратами, що розріджують кров, оскільки це посилить їх дію.

Лікарські гриби виявляють свої противірусні, протизапальні та імуномодулюючі властивості проти різних вірусів, таких як вірус простого герпесу ( HSV ), вірус гепатиту С, вірус імунодефіциту людини (HIV), штам грипу H1N1 і вірус денге * * *.

Найчастіше вживають найбільш вивчені гриби – Траметес різнобарвний (Coriolus versicolor) (зображений тут), Чагу (Inonotus obliquus), Лінчжи ( Ganoderma lucidum ) і Кордицепс ( Cordyceps sinensis ). Завдяки наявності бета-глюкану, вони стимулюють вироблення та активність неспецифічних імунних клітин (переважно NK-клітин і макрофагів) *.

Зазвичай трутовики використовуються у вигляді готового екстракту або активних речовин (PSK – полісахарид-білок і PSP – полісахарид-пептид ), тому що процес вилучення їх активної речовини (бета-глюкану) з клітинних стінок трутовика вимагає спеціальної технології.

Чагу також використовують у вигляді напою, який виготовляють шляхом довгого настоювання порошка гриба у гарячій воді.

Ефірні олії – це складна суміш ароматичних, летких органічних сполук. Вони мають широкий спектр антибактеріальної, протигрибкової та противірусної дії. Основним механізмом їх діяльності є пошкодження ліпідної мембрани збудника, що призводить до порушення мембранного транспорту, витоку іонів і зниження життєздатності збудника. Крім того, у трохи вищих концентраціях ефірні олії також можуть пошкодити мембрану клітинних органел, таких як мітохондрії, збільшуючи окислювальний стрес і знижуючи енергію клітин, що призводить до подальшої смерті хворих клітин.

Антибактеріальні та протигрибкові ефекти ефірних олій досліджені набагато краще, ніж противірусні *. У доклінічних дослідженнях рослинні ефірні олії показали противірусну дію проти багатьох вірусів.

Олія насіння Хризантеми (Chrysanthemum morifolium) і олія коренів Циперуса (Cyperus rotundus) були активними проти вірусу простого герпесу (HSV -1) і вірусу гепатиту А (HAV), а також проти везикулярного стоматиту і вірусу Коксакі B4 * *. Ефірна олія австралійського Чайного дерева (Melaleuca alternifolia) продемонструвала потужну противірусну дію проти вірусів імунодефіциту людини * і грипу А (H1N1) * *. Інші поліфеноли в оліях виявляють противірусну дію проти широкого спектру інших вірусів (вірус гепатиту В і С, ВІЛ, вірус грипу А, вірус денге, респіраторно-синцитіальний вірус, вірус хвороби Ньюкасла, вірус ящуру та ентеровірус) *. Ефірні олії з листя Лавра ( Laurus nobilis) і Туї східної (Thuja orientalis) пригнічували реплікацію SARS-CoV in vitro з IC50 120 і 130 мкг/мл відповідно *. Оскільки лаврова олія відома нашому організму, її прийом не повинен викликати негативної реакції.

Ефірні олії з багатьох інших джерел, наприклад Чорнушки (Nigella sativa), Бергамоту (Citrus bergamia), а також зі шкірки цитрусових також виявляють високу активність проти SARS-CoV. Ефірні олії Кориці (Cinnamomum zeylanicum), Пеларгонії (Pelargonium graveolens), Шавлії (Salvia officinalis), Чебрецю (Thymus vulgaris), Бергамоту ( Citrus bergamia ), Лаванди ( Lavandula angustifolia ) і Лемонграсу (Cymbopogon flexuosus) показали сильний пригнічуючий ефект проти вірусу H1N1 *. Однак дія кожної з ефірних олій не є універсальною; вони специфічні для кожного конкретного вірусу. Олія Оцимуму (Ocimum sanctum) значно підвищила рівень IFN-γ, IL-4, Т-хелперів і NK-клітин у здорових людей після 4 тижнів прийому *.

Суміші ефірних олій діють синергічно. Наприклад, суміш ефірних олій із сухого листя Чебрецю (Thymus capitatus), Шавлії (Salvia fruticosa) і Материнки (Origanum dictamnus), які підсилюють дію один одного, значно пригнічує віруси грипу А і В, а також риновірус людини *.

Ароматерапія – добре відомий спосіб використання ефірних масел при респіраторних інфекціях. При вдиханні ефірні масла можуть проникати в найдрібніші простори легенів і залишатися там надовго. Близько 5% вдихнутих ефірних олій потрапляє в мозок, знижуючи там запальні процеси. Решта всмоктується в кров, після чого, пройшовши через печінку, виводиться нирками. Потрапляючи до альвеол, ефірні олії знімають запалення і набряк.

Найсильніший протизапальний ефект при місцевому застосуванні надають (у порядку зменшення ефективності) олії Гвоздики (Syzygium aromaticum), Коріандру (Coriandrum sativum), Чорного перцю (Piper nigrum) і Шавлії мускатної (Salvia sclarea) *. Всі ці доступні масла можна використовувати для ароматерапії у хворих на ГРВІ.

Цікаво, що переважна більшість ефірних олій також виявляє антигістамінну дію, особливо (у порядку зменшення ефективності): олії Лемонграсу (Cymbopogon citratus), Сандалового дерева (Santalum album), Лимона (Citrus limon) і Моркви (Daucus carota) *.

Ехінацея (Echinacea purpurea) є популярним імуностимулятором та адаптогеном.

У доклінічних дослідженнях ехінацея продемонструвала високий рівень зв'язування з 3CLpro *.Ехінакозид з Ехинацеї вузьколистої (Echinacea angustifolia) демонструє дуже високий рівень зв'язування з SARS-CoV-2 RdRP *, але Ехінацея пурпурова містить надзвичайно низький вміст ехінакозиду.

Було показано, що комерційний екстракт ехінацеї, Echinaforce™, пригнічує in vitro вірусну інфекцію в респіраторних епітеліальних клітинах залежно від дози. Цей екстракт необоротно інактивував вірус SARS-CoV-2 з IC50 3,2 мкг/мл *. Подібним чином застосування 10 мкг/мл Echinaforce™ пригнічувало MERS-CoV in vitro зі зниженням вірусної інфекційності на 99,9% *.

Вважається, що поєднання ехінацеї з вітаміном D, вітаміном C і цинком, зменшує ризик зараження та смерті від SARS-CoV-2 *, а також скорочує тривалість та/або тяжкість симптомів SARS *.

Однак варто пам'ятати, що імуномодулююча здатність ехінацеї дуже швидко знижується, тому вживати її довше одного-двох тижнів не рекомендується. Тож краще звернути увагу на інших рослин-претендентів.

Імбир (Zingiber officinale) широко використовується в традиційній китайській та індійській медицині для лікування широкого кола різних захворювань, включаючи артрит, ревматизм, розтягнення зв'язок, болі в м'язах, біль у горлі, судоми, розлад травлення, високий кров'яний тиск, лихоманку, інфекційні захворювання та гельмінтози.

Імбир має сильні антиоксидантні та протизапальні властивості. В дослідах на тваринах він значно зменшує фіброз легенів, окислювальний стрес і запалення *. Основною діючою речовиною імбиру є гінгерол.

У пацієнтів із ГРДС лише 120 мг/день екстракту імбиру зменшували частоту виникнення пневмонії та тривалість перебування на штучній вентиляції *. Однак інших клінічних підтверджень користі вживання імбиру при ГРВІ не виявлено. То ж варто звернути увагу на більш переконливих кандидатів.

Плоди каштана (Aesculus hippocastanum) використовують у фітомедицині для профілактики та лікування різних захворювань, таких як венозний застій при виразках ніг, забитих місцях, артритах, ревматизмі, діареї та флебітах. Кінський каштан ефективно використовується при короткочасному лікуванні венозної недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості *.

Основною діючою речовиною є есцин, який розширює дрібні кровоносні судини і полегшує кровотік. З'являється все більше доказів того, що есцин має потужну протизапальну та протизапальну дію, і повідомлялося про його клінічне застосування для лікування гострого набряку.

Есцин проявляє противірусну дію проти SARS-CoV, респіраторно-синцитіального вірусу (RSV) і вірусу денге. Повідомлялося, що прийом есцину протягом 6-20 днів є клінічно ефективним при респіраторних захворюваннях (доза 20 мг на день). Крім того, повідомлялося про вплив есцину на гострий набряк легенів у пацієнтів з травмою грудної клітки, радіаційним пневмонітом і пневмонією.

Нарешті, есцин покращує функцію легенів у пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень і хронічного легеневого серця шляхом пригнічення вивільнення цитокінів *.

Дозування – до 1 г плодів на добу. Але, схоже, що каштан впливає на віруси не безпосередньо, а опосередковано, через покращення кровобігу.

Куркума (Curcuma longa) широко використовується в індійській медицині для лікування різноманітних патологічних станів завдяки своїм високим антиоксидантним і протизапальним властивостям.

Куркумін, біологічно активна сполука куркуми, має антифіброзну, антиоксидантну, протизапальну та імуномодулюючу дію * * *. Куркумін має терапевтичний ефект при фіброзі легенів, важких респіраторних захворюваннях, легеневих інфекціях і патологіях печінки * * * *.

Крім того, куркумін є потужним імуномодулятором і може регулювати функцію дендритних клітин, природних клітин-кілерів (NK), нейтрофілів, макрофагів, Т-клітин і В-клітин, а також запальних цитокінів *. Проте, якщо йдеться не про чистий куркумін, а про куркуму, то її, так само як й часник, краще використовувати у якості приправи до їжі замість використовувати її у складі суміші.

Ликорис (Lycoris radiata) багатий алкалоїдами і використовується як противірусний, протипухлинний *, протималярійний *, протизапальний * та нудотний засіб *.

Лікорин, також відомий як нарцисин, є основним алкалоїдом цибулин і кори стебла лікоріса. Він покращує секрецію бронхіальних залоз, проявляє болезаспокійливі, жарознижувальні та протизапальні властивості.

Під час скринінгу потенційних противірусних рослин лікорин несподівано виявився найефективнішим пригнічувачем реплікації SARS-CoV in vitro *. Він був у 14 разів сильнішим, ніж артемізія, а також сильнішим, ніж інші випробувані сполуки, включаючи інтерферон-α, з дією, порівнянною або більшою, ніж ремдесивір *, а також з низькою токсичністю *. Лікорин блокує процесинг вірусного поліпротеїну під час трансляції та блокує синтез білка, тим самим пригнічуючи реплікацію вірусу *. Крім того, вірусна інфекція підсилює аутофагію, яка, у свою чергу, підтримує реплікацію вірусу, а лікорин пригнічує аутофагію *. Цікаво, що лікорин in vitro також показав високу ефективність проти вірусів поліомієліту, віспи та простого герпесу (тип I) *.

У чистому вигляді лікорин комерційно не доступний. Однак цибулини лікорису пропонуються для розсади. Вміст лікорину в цибулині рослини 0,15% від маси *. Середня біодоступність лікорину при прийомі всередину становить приблизно 40%.

Токсикологічні оцінки смертельної дози для тварин показали, що значення LD50 лікорину у мишей становить 112 мг/кг при ін'єкції та 344 мг/кг перорально (еквіваленти для людини становлять 9 мг/кг і 28 мг/кг відповідно). LD50 – токсична доза речовини, необхідна для знищення половини членів досліджуваної популяції. При оцінці протипухлинної активності лікорину його вводили мишам і щурам у безпечній дозі, що еквівалентна 50-250 мг/добу для людини * * *.

Середня доза, використана в експериментах з мишами, в людському еквіваленті відповідає 70 грамам сирої цибулини на день. Враховуючи високу токсичність рослини, дозу слід було б збільшувати поступово.

Однак це все попередні оцінки. Насправді терапевтична доза лікорину невідома, і жодних клінічних досліджень щодо його безпеки не проводилося. Відверто кажучи, розрахунки і причини використання лікорину поки що виглядають дуже хиткими, а його самостійне використання вкрай ризиковано. Тому ми не будемо використовувати лікоріс.

Прополіс – продукт бджільництва, який бджоли отримують з рослинних смол і ексудатів. Він використовується в народній медицині як противірусний, антибактеріальний і протигрибковий засіб.

Фітохімічні сполуки в прополісі, які виявляють активність проти коронавірусу, включають рутин, кверцетин, мірицетин і фенетиловий ефір кавової кислоти (CAPE) *.

Багатий поліфенольний комплекс прополісу продемонстрував високий рівень зв'язування з багатьма білками SARS-CoV-2, включаючи 3CLpro, PLpro, RdRp, S-білок, геліказу та ACE2. Незважаючи на те, що прополіс містить відносно невисоку концентрацію біологічно активних сполук (~5%) *, їх багата різноманітність забезпечує виражений синергічний противірусний ефект. А форма його використання (смоли, олії та віск) покращує біодоступність поліфенолів.

Фенілетиловий ефір кавової кислоти (CAPE), присутній у прополісі, зменшує тяжкість гострого ураження легенів, викликаного захворюванням *. Прополіс має також захисну дію на серце *, печінку *, нирки *, підшлункову залозу *, легені *, шлунок * та інші органи. Крім того, він може збільшити вироблення антитіл після імунізації * або вакцинації * *, забезпечуючи більш ранній і довший період захисту *.

Подвійні сліпі контрольовані дослідження показують, що прополіс скорочує час перебування в лікарні, зменшує частоту гострого ураження нирок, а також утричі знижує ризик вторинних інфекцій * *. У дозі 800 мг/добу прополіс скоротив тривалість перебування хворих на Covid-19 у стаціонарі в середньому з 12 до 6 днів і знизив частоту гострого ураження нирок у 4 рази порівняно з контрольною групою *.

Прополіс також достатньо ефективний проти інших вірусів. Наприклад, він більш ефективний проти вірусу герпесу, ніж ацикловір *. Крім того, прополіс виявляє помітну імуностимулюючу дію *.

Доза прополісу 1'000 мг/добу, що еквівалентно 60 краплям 10% екстракту, приймається 3-4 рази на день. Пероральна доза прополісу, яка використовувалася в різних клінічних дослідженнях, коливалася від 0,8 г до 2,5 г на добу. У ліпосомній формі прополіс був таким же ефективним, як і ремдесивір, у нейтралізації SARS-CoV- 2 in vitro *.

Отже, прополіс виглядає дуже перспективним претендентом.

Корінь Солодки (Glycyrrhiza uralensis) широко використовується в Китаї як протизапальний, противірусний, антибактеріальний, антиоксидантний, протипухлинний, імуномодулюючий і протикашльовий засіб. В інших країнах не менш успішно вживають Солодку голу (Glycyrrhiza glabra).

Основна діюча речовина кореня солодки, ліквіритин, запобігає пошкодженню легенів і пригнічує запалення, тим самим запобігаючи легеневому фіброзу *.

Гліциризин, ще один основний компонент, який забезпечує солодкий смак солодки, продемонстрував сильну дію проти багатьох інших вірусів і вже використовувався для їх лікування * *. У дослідженнях на тваринах гліциризин знижував ризик смерті від супутніх інфекцій при смертельних дозах вірусу грипу *.

У подвійному сліпому контрольованому дослідженні пацієнти дослідної групи у якості доповнення до основного лікування приймали гліциризин (2×60 мг) та босвелієву кислоту (2×200 мг) протягом 14 днів. У порівнянні з контрольною групою пацієнти дослідної групи скоротили час відновлення з 12,5 днів до 7 днів. При цьому в дослідній групі не було зареєстровано жодної смерті, тоді як у контрольній групі було 5 смертей *.

Солодка не тільки безпосередньо впливає на вірус, але й підвищує імунітет, допомагаючи організму виробляти лімфоцити та макрофаги * і підвищуючи рівень інтерферону *. Навіть, якщо противірусний ефект солодки не є дуже виразним, її варто використовувати у складі суміші як посилювач інших діючих речовин.

Спориш (Polygonum aviculare) містить багатий склад флавонів, таких як кемпферол, мірицетин, лютеолін і кверцетин , які екстрагуються з надземних частин етанолом *. Завдяки кверцетину спориш є сильним антиоксидантним, протизапальним *, антибактеріальним і противірусним * * засобом.

У відкритому клінічному дослідженні за участю 60 важких пацієнтів контрольна група протягом семи днів отримувала звичайні противірусні препарати, такі як ремдесивір або фавіпіравір, тоді як група втручання отримувала додатково 1'000 мг/день кверцетину. Додавання кверцетину було суттєво пов'язане з ранніми виділеннями та зниженням рівня запальних маркерів у сироватці крові *. В інших клінічних дослідженнях добавки 600-1'000 мг на добу фітосомального кверцетину до звичайного протоколу лікування скорочували терміни переведення тестів на SARS-CoV-2 з позитивних на негативні, одночасно зменшивши тяжкість симптомів * * *.

Комп'ютерне моделювання показало, що рослинні компоненти трави спориша (кверцетин, лютеолін, кемпферол і нарингенін) взаємодіють з найбільшою кількістю терапевтичних мішеней Covid-19 *. Кемпферол, кверцетин і мірицетин мають здатність пригнічувати геліказу; мірицетин може пригнічувати 3CLpro; а кверцетин може пригнічувати реплікацію вірусу in vitro. Все це робить спориш дуже привабливим кандидатом.

Цистус (Cistus incanus) є гібридом двох інших видів цистусів: Cistus albidus та Cistus crispus. Цистус використовується як лікарський засіб у традиційній народній медицині різних країн.

Неочищені екстракти та ефірна олія цистусу ефективні проти запалень, шкірних захворювань, різних мікробних інфекцій, діабету, болю та артеріальної гіпертензії.

Цистус виявляє антибактеріальну, противірусну, протигрибкову та протипаразитарну дію. Його біохімічний склад багатий поліфенолами, але не всі вони достатньо вивчені. Показано, що цистус інгібує in vitro віруси грипу (H1N1), вірус ВІЛ (HIV-1), вірус лихоманки денге та вірус Ебола *.

Вміст флавоноїдів і проантоціанідинів у листі цистусу до 15% *. Рекомендується споживати 500 мг листя цистусу або 1'000 мг висушених квіток тричі на день (бажано з медом) *. На початкових етапах лікування цистусом, а також у перші дні прийому більшої дози препарату посилюється вираженість симптомів, що певним чином свідчить про противірусну дію препарату. Побічні ефекти, як правило, легкі, але в деяких випадках лікування цистус може викликати алергічні реакції *.

Цистус можна використовувати для профілактики в меншій дозі 500 мг на добу. Протипоказань для тривалого застосування цистусу немає. Приймати Цистус краще перед їжею, щоб зменшити подразнюючу дію на слизову оболонку шлунка.

Водний екстракт цистусу можна пити замість інших напоїв. Він значно знижував рівень маркера запалення C-RP у пацієнтів з вірусною інфекцією *. Трав'яний чай з цистусу доступний у продажу, так само як і готовий до вживання екстракт (Cystus052™).

Часник (Allium sativum) має терапевтичну дію проти вірусної інфекції, внутрішньоальвеолярного набряку та клітинної інфільтрації, сепсису, гострого ураження та фіброзу легень. Він демонструє антиоксидантну, антибактеріальну, противірусну, протигрибкову, протипухлинну, антидіабетичну, антигіпертензивну та антиатеросклеротичну дію.

Біологічно активні сполуки часнику (S-алілцистеїн, аліїн і аліцин) мають противірусні, антифіброзні, антиоксидантні, протизапальні та імуномодулюючі властивості * * * * *.

Часник також є потужним імуномодулятором *. У клінічному дослідженні здорові суб'єкти, які споживали 2 г часнику з їжею кожні 2-3 дні, підвищили рівень інтерферону-α в плазмі, який, як відомо, захищає від вірусних інфекцій і запобігає розмноженню вірусу *.

Часник можна (і треба) споживати разом з їжею, тож ми не включатимемо його до склад у нашої суміші.

Інші назви – Чорний кмін та Нігелла (Nigella sativa). Насіння та олія чорнушки широко використовуються у мусульманськом у світі для лікування різноманітних захворювань. Вона виявляє гіпотензивну, тонізуючу, сечогінну, протидіарейну та антибактеріальну дію.

Основною біоактивною речовиною в насінні чорнушки є тимохінон. Чорнушка сприяє збільшенню макрофагів і хелперних Т-клітин зі значним зниженням кількості вірусу та підвищенням рівня IFN-γ у сироватці крові людей і тварин *. Крім того, чорнушка допомагає покращити імунну реакцію, покращуючи співвідношення Т-клітин-помічників імунної системи (T4+) і Т-клітин-супресорів (T8+) * *.

Класичне багатоцентрове, подвійне сліпе клінічне дослідження підтвердило високу ефективність комбінації 1 г/кг меду та 80 мг/кг меленого насіння чорнушки в лікуванні пацієнтів з Covid-19 *. Дефіцит лімфоцитів у хворих швидко усувався регулярним прийомом суміші чорнушки, ромашки та натурального меду *.

Додавання чорнушки (900 мг/добу) і вітаміну D3 (2'000 МО/добу) до стандартного лікування значно прискорило виявлення негативнихі тестів PRC і покращило симптоми хвороби у пацієнтів порівняно з контрольною групою, яка отримувала лише стандартне лікування *.

В іншому клінічному дослідженні пацієнти з легкими інфекціями, які отримували стандартне лікування, також отримували олію чорнушки (2×500 мг після їжі). Кількість людей, які одужали протягом 14 днів, становила 63% у групі з добавками проти 35% у контрольній групі *.

Тож, чорнушка є вельми привабливим кандидатом.

Шоломниця (Scutellaria baicalensis) – ще одна дуже популярна рослина в традиційній китайській медицині. Вона проявляє сильну протизапальну, антибактеріальну, противірусну, проти паразитарну та протипухлинну дії. Шоломниця має значний ефект при лікуванні різних захворювань, особливо гепатиту, діареї, блювоти та високого кров'яного тиску.

Численні фітокомпоненти з кореня шоломниці (байкалейн, байкалін, лютеолін, скутеларин, скутелареїн) блокують проникнення вірусу в клітину, пригнічують розщеплення поліпротеїну та реплікацію вірусу *.

Екстракт шоломниці збільшує кількість імунних Т-клітин та секреторних імуноглобулінів типу А, які захищають слизові оболонки від вторгнення вірусів *. Крім того, вогонін і байкалейн зменшують запалення та протидіють згущенню крові * *.

Гілой (Tinospora cordifolia), який містить багато поліфенолів, головним чином берберин, може допомогти знизити високу температуру, а також полегшити респіраторні проблеми у пацієнтів з Covid-19 *. Гілой був ефективним для усунення назофарингеального носійства вірусу у пацієнтів з Covid-19 протягом 5 днів застосування **.

Сенна олександрійська (Cassia angustifolia) у своєму листі та стручках містить глікозид сеннозид, який продемонстрував найсильніше зв'язування з RdRP у комп'ютерному моделюванні молекулярної динаміки порівняно з усіма іншими дослідженими речовинами *. Навіть ремдесивір і ритонавір мали нижчу енергію зв'язування *. На жаль, вірус швидко мутує і нові мутації вимагають проведення нового моделювання.

Інші сполуки, які працювали так само добре або краще, ніж ремдесивір: дигоксин з Наперстянки (Digitalis purpurea), азіатикозид з Центелли (Centella asiatica), гліциризин з Солодки (Glycyrrhiza glabra), алоїн з Алое (Aloe vera) і кверцетин з Софори японської (Sophora japonica) *.

Спиртові екстракти кореневища Коптіса (Coptis chinensis), кореневища Чорного кокошу (Cimicifuga racemosa), кореня Софори тонкінської (Sophora tonkinensis), а також Софори жовтої (Sophora flavescens), насіння Причепи (Torilis japonica) і кори Елеутерококу (Eleutherococcus gracilistylus) in vitro знижують реплікацію вірусу більше, ніж контрольний препарат рибавірин, при цьому їх цитотоксичність була в рази нижчою * *. Імовірно, їх ефекти були пов'язані зі зниженням експресії вірусної РНК через пригнічення RdRp. Потенційні активні речовини тут можуть включати, відповідно, берберин, ферулову кислоту, матрин, торілін і акантозиди.

Незважаючи на виявлений в лабораторних умовах противірусний ефект екстрактів цих рослин, жодних повідомлень про їх клінічні дослідження знайти не вдалося.

Противірусний протокол

Як і при інших складних захворюваннях, монотерапія, швидше за все, буде неефективною. Більш привабливим виглядає комплексний підхід, коли вірусу протистоять на всьому фронті, забезпечуючи:
1) запобігання проникненню вірусу в організм (противірусний назальний спрей);
2) перешкоджання проникненню вірусу в клітину (інактивація вірусу, блокування інвазії, руйнування імунної системи);
3) пригнічення реплікації вірусу (контроль внутрішньоклітинного кальцію, пригнічення ферментів реплікації);
4) зниження запального індексу (TNF-β, IL-1β, C-RP);
5) імуномодуляція (активація В і Т-клітин).

Профілактика

В якості регулярного профілактичного засобу, що забезпечує противірусний захист слизової оболонки носа, можна використовувати спрей для у складі:
• Вода дистильована (основа): 6 мл;
• Сіль кухонна (для ізотонічності розчину): 0,1 г * *;
• Гліцерин (для в'язкості і захоплення вірусів): 50 крапель;
• Сік алое (для запобігання приєднання вірусу): 20 крапель;
• Шампунь Johnson's baby ™ (поверхнево-активна речовина для розчинення ліпідної оболонки вірусу): 2 краплі * * *;
• Розчин Люголя (для інактивації вірусу): 2 краплі *; опціонні варіанти: сік цибулі – 10 крапель *, або евкаліптова олія – 1 крапля *, або прополіс – 10 крапель *;
• Срібло колоїдне (як консервант): 5 крапель *.
Налийте в порожню пляшку назального спрею. Вприсніть у ніс, якщо в ньому пересохло; зазвичай 6 разів на день по 2 впорскування в кожну ніздрю. Зберігати в холодильнику до двох тижнів.

Список складено на основі результатів клінічних досліджень і складу спреїв, які вже використовуються (Viraldine™, CofixRx™, VirX™).

Рандомізоване клінічне дослідження показало, що амбулаторні пацієнти похилого віку, які дали позитивний результат на SARS-CoV-2 і почали промивати ніс лужним розчином з йодом-повідоном (0,1%) відразу після встановлення діагнозу, мали ризик госпіталізації та смерті у вісім разів нижчий, ніж ризик в середньому по країні (1,27% проти 10,6%) *. FDA застерігає від надмірного споживання сполук йоду, які можуть підвищити рівень гормонів щитовидної залози *. Пацієнти, які побоюються таких наслідків, можуть виключити із запропонованого складу йод і срібло, але термін придатності спрею може скоротитися.

В умовах високої концентрації вірусу, наприклад, при відвідуванні хворих або догляді за ними, для профілактики рекомендується назальний інтерферон-α.

В якості регулярної противірусної профілактики пропонуються такі перевірені засоби:
• Вітамін D3: до 3'000 МО/добу, цільове значення 25(OH)D в крові – 75-125 нМ/л (30-50 нг/мл)*;
• Вітамін С: 2×500 мг, цільове значення вітаміну С у плазмі – не нижче 12 мг/л *;
• Елементарний цинк: 30-100 мг/добу, цільовий рівень цинку в плазмі – 120 мкг/дл *;
• Кверцетин: 2×150 мг або листя споришу – 2×1'000 мг *;
• Мелатонін перед сном: від 0,5 до 3 мг/добу, але не більше 10 мг/добу *;
• Вітамін В3 (нікотинамід): 500 мг/добу *;
• Аспірин: 150 мг/добу;
• Нім (стандартизований екстракт): 50 мг/день *.
Список базується на рекомендаціях д-ра Володимира Зеленка *.

Призначена для людей з високим ризиком інфікування в якості імуномодулятора та адаптогена:
• Елеутерокок (Eleutherococcus senticosus): 2 частини,
• Астрагал (Astragalus): 2 частини,
• Кордицепс (Cordyceps militaris): 1 частина,
• Родіола (Rhodiola rosea): 1 частина,
• Солодка (Glycyrrhiza uralensis): 1 частина.
Дозування: 3×1 чайна ложка екстракту.
Список складено на основі рекомендацій Стівена Бюнера (Stephen Harrod Buhner) *.

Він також радить наступне:
• Манго (Mangifera indica), насіння; стандартизований до 60% мангіферину – як загальний протизапальний засіб: по 1-3 капсули 3 рази на день.
• Люмброкіназа або наттокіназа – для розрідження крові: 1 капсула вранці та 1 капсула ввечері.
• L-яблучна кислота: 600 мг/день для зміцнення імунітету.

Лікування

Якщо призначеного протокола лікування немає, можна дотримуватися наведеного нижче. В іншому випадку перелічені нижче пункти слід обговорити з лікарем.
Список складено на основі протоколу д-ра Пола Маріка (Paul Ellis Marik) *.

• Вітамін А (ретинолу пальмітат) як стимулятор вродженого імунітету – 30 мг (100'000 МО).

• Вітамін С як сильний антиоксидант – 4×1000 мг у перший день появи симптомів, потім 4×500 мг аскорбату кальцію (Ester-C™).

• Вітамін Е як сполучник вітаміну С – 4×10 мг.

• Вітамін D3 як регулятор імунних функцій – 100'000 МО одноразово *, а потім 1×10'000 МО * * *.

• Елементарний цинк як інгібітор вірусної РНК-полімерази – 6×30 мг у перші три дні захворювання, потім 6×15 мг *.

• Селен як коактиватор імунних клітин – часниковий порошок 15 г , бразильський горіх – 3 шт. Рівні цинку та селену важливі як для запобігання захворюванням, так і для зниження ризику смерті *.

• Гідроксихлорохін (Plaquenil™) як підсилювач транспорту цинку до клітин – 600 мг/добу *.

• Бромгексин як бронхолітик та інгібітор серинової протеїнази (TMPRSS2) – 3×32 мг * *.

• Амантадин як інгібітор віропорину (специфічний для SARS-CoV) – 100-200 мг *.

• Йод як коактиватор імунних клітин – 1×5 мг (1 крапля розчину Люголя).

• Ацетилсаліцилова кислота для підвищення плинності крові та профілактики тромбозів кровоносних судин – 4×100-250 мг (тільки якщо не застосовуються інші антитромботичні засоби).

• Серрапептаза – муколітик із широким спектром терапевтичних ефектів, включаючи протизапальну, протимікробну, антитромботичну та фібринолітичну (3×10 мг між прийомами їжі).

• Мелатонін як активатор Т-хелперів – 3 мг на ніч *.

• ДГЕА (дегідроепіандростендіон) на початку дня як інгібітор цитокінів – 200-400 мг (тільки у разі сильної цитокінової реакції).

• Інгаляції (евкаліптова олія).

Порівняйте з рекомендаціями, які були розроблені міністерством охорони здоров'я України у 2021 році:

Профілактика:

• Вітамін С – 2×500 мг та кверцетин – 250 мг/добу.

• Вітамін D3 – 1'000-4'000 МО/добу.

• Комплекс вітамінів групи B.

• Цинк – 30-50 мг на добу.

• Мелатонін (з повільним вивільненням) – почати з 0,3 мг та збільшувати, якщо добре переноситься, до 2-3 мг на ніч.

• Івермектин – для післяконтактної профілактики 200 мкг/кг негайно, потім повторити на 3-й день; для профілактики у групах високого ризику – 200 мкг/кг у перший день, потім третій день, а потім кожні 4 тижні).

Пацієнти з легкими симптомами, що перебувають удома:

• Івермектин – 2×150-200 мкг/кг.

• Вітамін С – 2×500 мг та кверцетин 2×500 мг.

• Вітамін D3 – 2'000-4'000 МО/добу.

• Комплекс вітамінів групи B.

• Цинк – 75-100 мг на добу.

• Мелатонін – 6-10 мг на ніч (оптимальна доза невідома).

• Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) – 81-325 мг на добу (за відсутності протипоказань).

У пацієнтів із симптомами рекомендується спостереження концентрації кисню у крові за допомогою пульсоксиметра. Амбулаторна десатурація нижче 94% потребує госпіталізації.

Пацієнти з легкими симптомами (лежачі):

• Івермектин – 2×150-200 мкг/кг.

• Вітамін С – 500 мг перорально кожні 6 годин та кверцетин 2×250-500 мг.

• Вітамін D3 – 20'000-60'000 МО разова пероральна доза. Альтернатива - кальцифедіол 200-500 мкг. Потім 20'000 МО щотижня до виписки з лікарні.

• Комплекс вітамінів групи Ст.

• Цинк – 75-100 мг на добу.

• Мелатонін – 10 мг на ніч (оптимальна доза невідома).

• Еноксапарин – 60 мг на добу.

Як показує розглянутий вище огляд, ми маємо багатий, науково обґрунтований вибір рослинної сировини для створення суміші проти SARS-CoV-2 та в цілому проти інших коронавірусів.
Очікується, що комбінація різних біоактивних компонентів інактивує велику кількість сайтів зв'язування вірусних рецепторів; пригнітити кілька критичних точок розмноження вирусу; зменшити симптоми запалення та пошкодження легеневої тканини; модулює імунну відповідь організму *.

При складанні трав'яної суміші доводиться враховувати не тільки ефективність діючих речовин та їх концентрацію в рослинному джерелі, але також їх доступність і ціну.
Результат такого компромісу відображено у таблиці нижче.

Загальна назва	Латинська назва	Частина рослини	Діюча речовина	Денна доза	Розчинник	Ціна за курс
Солодка голая	Glycyrrhiza uralensis	підземна	гліциризин	10:1екстракт 1 г * * *	вода	30 ₴ *
Гвоздика	Syzygium aromaticum	кв. бруньки	евгенол	порошок 1 г	вода, етанол	10 ₴
Прополіс	Propolis	-	поліфеноли	смола 1 г * *	вода, етанол	30 ₴
Шавлія	Salvia miltiorrhiza	підземна	таншинони	10:1екстракт 1 г * *	етанол	180 ₴ *
Шоломниця	Scutellaria baicalensis	підземна	байкалеїн	5:1екстракт 1 г *	ацетон, етанол	25 ₴ *
Кориця цейлонська	Cinnamomum zeylanicum	кора	корич. альдегід	порошок 3 г *	вода, етанол	5 ₴
Бузина чорна	Sambucus nigra	плод	поліфеноли	порошок 15 г * * * *	вода, етанол	100
Андрографіс	Andrographis paniculata	надземна	андрографолід	10:1екстракт 1 г *	етанол	120 ₴ *
Артемізія	Artemisia annua	лист	артемізинін	10:1екстракт 0,3-0,9 г * * *	дихлорметан	200 ₴ * *
Душиця	Origanum vulgare	надземна	карвакрол	ефирна олія 1 г * *	етанол	190 ₴ *
Спориш	Polygonum aviculare	надземна	миріцетін	порошок 10 г * *	етанол	50 ₴
Брокколі	Brassica oleracea	насіння	глюкорафан	порошок 5-10 г *	етанол	50-150 ₴ *
Перець чорний	Piper nigrum	насіння	піперін	порошок 0,5 г	етанол	5 ₴
						Σ ~ 1'100 ₴

Усі шість екстрактів (прополіс, солодка, шавлія, шоломниця, артемізія, андрографіс), ефірна олія материнки, так само як і желатинові та ручну машинку для їх пакування, можна придбати через інтернет-магазин AliExpress. Паста з ягід бузини, спориша, чорнушки, кориці, брокколі та меду готується окремо і приймається додатково.

Курс лікування розрахований максимум на 14 днів. Мінімальна норма упаковки екстрактів складає 100 г, що має вистачити більш як на 6 курсів.

За рахунок вдалого поєднання компонентів, пропонований склад має бути ефективним на всіх етапах життєвого циклу коронавірусу:

Загальна

назва

Зчеплення вірусу

з клітиною

Злиття вірусу

з клітиною

Трансляція NSP

Синтез та складання білків

Дозрівання

та вихід

S-білок

ACE2

TMPRSS2

катепсін

3CLpro

PLpro

NRF2

RDRP

N-білок

геликаза

NSP

3a-білок

лізосоми

Солодка

Гвоздика

Прополіс

Шавлія

Шоломниця

Кориця

Бузина

Андрографіс

Артемізія

Материнка

Спориш

Брокколі

Чорнушка

Наведена таблиця дозволяє оцінити, який етап життєвого циклу вірусу впливає кожен компонент і чого призведе видалення тієї чи іншої позиції. Помітно, що центральними компонентами збору є шоломник, артемізія, прополіс, солодка та спориш.

Така композиція має не тільки противірусний, але також багато інших корисних супутніх ефектів:

Більш того, запропонована суміш може виявитися корисною не тільки при коронавірусі, а й при багатьох інших вірусних захворюваннях:

Про суттєву негативну взаємодію між компонентами запропонованої трав'яної композиції не повідомлялося:

Назва

Категорія згідно ТК медицині

Антивірусна дія

Солодка !

Тонізує при дефіціті Qi *

Змінює в'язкість оболонки вірусу. Стимулює виробництво NO та β-IF.

Гвоздика

Зігріває і сприяє циркуляції рідині у тілі *

Руйнує оболонку вірусу. Пригнічує процес реплікації вірусу *.

Прополіс

Покращує зовнішній вигляд *

Ускладнює зчеплення та вторгнення вірусу, пригнічує реплікацію.

Шавлія

Стимуює кровоток *

Знижує експресію та транскрипцію гена N-білка, покращує імунітет.

Шоломниця

Видаляє зайве тепло і висушує вогкість *

Інгібує реплікацію за рахунок зниження активності протеази.

Кориця

Покращує зовнішній вигляд *

Інгібує синтез вірусного білка на рівні посттранскрипції.

Бузина

Інгібує синтез будь-якого білка всередині клітини.

Андрографіс !

Видаляє зайве тепло і знімає токсичність *

Інгібує процеси стикування, вторгнення та реплікації РНК вірусу.

Артемізія !

Видаляє зайве тепло і очищує від вогню *

Руйнує білки всередині клітини. Інгібує формування вірусу.

Материнка

Блокує стикування, злиття, реплікацію та вивільнення вірусу.

Интернет-ресурс Drugs.Com повідомляє про взаємодію деяких із цих речовин:
Взаємодія мінімально клінічно значуща. Мінімізуйте ризик.
Немає інформації про взаємодію.

Тим не менш, варто звернути увагу на поєднання суміші з іншими прийнятими засобами. Гінкго білоба і каштан кінський сприяють розрідженню крові, і при поєднанні з антикоагулянтами, які зазвичай призначаються при лікуванні Covid-19, теоретично можуть створювати ризик підвищеної кровотечі. Аналогічний, але ще більш слабким ефект мають також шавлія і пеларгонія.

Оцінка композиції застосованих тут засобів з точки зору традиційної китайської медицині показує, що вона достатньо зважена за смаком, трохи Інь для вгамування і охолодження, та позитивно впливає на органи, які можуть страждати від дії вірусу:

Технологія приготування і дозування цих фітопрепаратів:

Приготування капсул з екстрактами. Сухі екстракти солодки, шавлії, шоломниці, андрографісу, артемізії та прополісу, а також порошок гвоздики ретельно перемішують у зазначених пропорціях та запаковують у желатинові капсули формату #00, попередньо додавши в них по 3 краплі ефірної олії материнки.
Прийом: 3-4 рази на день по 1-2 капсули (в залежності від тяжкості симптомів).

Приготування витяжки з рослинної сировини (замість капсул). Суху сировину подрібнюють в порошок в зазначених пропорціях, заливають водно-спиртовим розчином (50:50) і замочують на 2-4 години. Співвідношення маси сировини до маси розчинника повинно бути 1:10. Отриману суміш обробляють ультразвуком з питомою потужністю 5 Вт/дм2 протягом 3 годин. Замість обробки ультразвуком суміш можна настояти в темному місці 7 днів. Рідину відціджують і витримують на слабкому вогні (75 °С) у хімічно нейтральній ємності з відкритою кришкою до зменшення об'єму втричі. Після охолодження додають 20% розчин прополісу (75 мл) і вливають в пляшку з темного скла. Тримають в холодильнику.
Прийом: 3 рази на день по 30-50 мл (2-3 столові ложки).

Приготування пасти. Сухі плоди бузини чорної (200 г), траву споришу (150 г), насіння чорнушки (50 г), насіння брокколі (150 г) та корицю (50 г) дрібно перемелюють і змішують з медом (500 г).
Прийом: 3 рази на день по 1 столовій ложці додатково до капсул або витяжки.

Використовується тільки під час лікування (до 2 тижнів, але не більше 3 тижнів). Оскільки у деяких людей може бути індивідуальна реакція на окремі компоненти, рекомендується дозу збільшувати поступово. Термін зберігання пасти та капсул – один рік, витяжки – один тиждень.

Кожен із компонентів цієї суміші є ефективним та неантагоністичним до інших лікувальних агентів. Проте кожна хімічна речовина має обмежений діапазон концентрації, в якому виявляється її терапевтичний ефект. Вихід за рамки цього діапазону може не забезпечити бажаний результат або навіть стати шкідливим: “Усе є отрута і усе є ліки, різниця лише у дозі.”

Дозування, зазначене в таблиці, розраховане на монотерапію кожною з активних речовин. Їх комбінація, швидше за все, матиме сумарний або навіть синергічний ефект. Тобто, їх спільний ефект буде більш виразним, ніж ефект кожного з них окремо. Це дозволяє зменшити зазначену дозу. Та на жаль, ми не можемо точно сказати, на скільки саме. Єдиним критерієм оцінки залишається наше самопочуття.

Приготування витяжки з нерафінованої сировини дає композицію, надзвичайно багату біоактивними речовинами. Але з іншого боку, недоліком такого рішення є неможливість контролювати необхідну концентрацію діючих речовин в розчині. Причина в тому, що біохімічний склад кожної рослини залежить від багатьох факторів, таких як місце і час збору, погодні умови, склад грунту тощо. Крім того, цей процес клопіткий; а готовий продукт, швидше за все, матиме не дуже приємний смак. В той же час упаковка стандартизованих екстрактів в капсули дозволяє уникнути як першої, так і другої проблеми.

Тому в таблиці представлені готові препарати у вигляді екстрактів рослин, а не у вигляді сировини, яка потребувала б дуже великого об'єму. Найповніше екстрагування активних речовин з рослин забезпечує технологія надкритичної екстракції за допомогою СО2 (SCFECO2).

Фундаментальним недоліком запропонованої композиції залишається те, що противірусні ефекти більшості її компонентів були в основному продемонстровані на клітинних моделях. І ми не маємо клінічних доказів, що запропонована вище композиція буде демонструвати високу ефективність у природних умовах організму. Лише передбачення. Отже, потрібні спеціальні дослідження для вивчення її эфективності та безпеки.

Однак склад запропонованої формули дуже схожий на інші противірусні препарати китайської медицини *. Деякі з них пройшли клінічні випробування в клініках материкового Китаю і показали помітні результати щодо зменшення симптомів і скорочення часу одужання.

Дослідження 10 найпопулярніших традиційних трав у Китаї показало, що кожна з них при правильному дозуванні має ефективність, порівнянну з ефективністю відомого противірусного препарату озельтамівір *. Відомо, що близько половини застосовуваних сьогодні препаратів – це модифіковані молекули рослинного походження. Це дає надію, що трав'яні суміші можуть бути достатньо ефективними.

Наприклад, традиційні ліки від застуди QingFei PaiDu Tang™, LianHua QingWen™, Gan Lu Xiao Du™ показали у клінічних дослідженнях і помітне зменшення симптомів у більшості пацієнтів з Covid-19 забезпечили стабілізацію стан після початку його використання у решти пацієнтів * *. Інші рекомендовані китайські формули: MaXing ShiGan Tang™, HuoXiang ZhengQi™, JinHua QingGan™ * і ShuFeng JieDu™ *. Повідомлялося, що близько 85% усіх китайських пацієнтів з Covid-19 лікувалися традиційною китайською медициною * *.

Однак існує дуже мало клінічних досліджень таких рослинних препаратів. Причини цього очевидні: кожен із компонентів рослинного комплексу є природною речовиною, а отже, не підлягає патентуванню.

Відомий американський травник Стівен Бюнер (Stephen Harrod Buhner) запропонував свій протокол Бюнера для гострого періода хвороби * *. Бюнер також запропонував рослини, що можуть підтримувати різні системи та органи пацієнта, оскільки вірус атакує клітини по всьому тілу. Рішення, запропоновані Бюнером:

1) Противірусний ефект:
• Шоломниця байкальськая (Scutellaria baicalensis), корінь – 3 частини,
• Ізатіс (Isatis), корінь – 2 частини,
• Кудзу (Pueraria lobata), трава – 2 частини,
• Солодка (Glycyrrhiza), корінь – 1 частина.
Дозування: спочатку по 1 чайній ложці 3 рази на день, при загостренні інфекції – по 1 чайній ложці 6 разів на день.

2) Імуномодулюючий ефект:
• Кордицепс (Cordyceps) – 3 частини,
• Дягіль китайський (Angelica sinensis), корінь – 2 частини,
• Родіола (Rhodiola), корінь – 1 частина,
• Астрагал (Astragalus), корінь – 1 частина.
Дозування: таке ж, як і в першому випадку.
• L-яблучна кислота : 600 мг на день, оскільки рівень падає у жертв коронавірусу, знижуючи активність імунних клітин

3) Протизапальний ефект:
• Манго (Mangifera indica) у формі стандартизованого екстракту з 60% мангіферину. Дозування: 3 стандартні капсули по 200 мг 3 рази на день.

4) Антикоагулянтний ефект:
• Люмброкіназа (або наттокіназа): по 1-2 капсули 2-3 рази на день (при щоденному контролі рівня кисню в крові).

5) Підтримка ендотеліальних клітин:
• Гірчак (Polygonum cuspidatum), корінь;
• Шавлія (Salvia miltiorrhiza), корінь;
• Шоломниця байкальська (Scutellaria baicalensis), корінь.

6) Підтримка лімфатичної системи:
• Шавлія (Salvia miltiorrhiza), корінь – 3 частини;
• Підмаренник (Gallium), трава – 2 частини;
• Череда волосиста (Bidens pilosa), корінь – 1 частина.
Дозування: таке ж, як і в першому випадку.
Крім того, корінь Ваточника (Asclepias tuberosa або Asclepias asperula) може стимулювати відтік лімфи з легенів.

7) Підтримка серця: Шавлія (Salvia miltiorrhiza), корінь; Кудзу (Pueraria lobata), корінь; Півонія (Paeonia suffruticosa), корінь; рівними частинами.

8) Підтримка нирок: Кропива дводомна (Urtica dioica) (1 столова ложка на склянку води) плюс чверть чайної ложки настоянки насіння кропиви 3 рази на день.

9) Пробіотики: одна капсула на день.

Крім того, він радить пацієнтам робити інгаляції з лавровим маслом. Втім, його поради більш орієнтовані на рослини, доступні в США, а не у Європі.

Серйозною проблемою, яка впливає на ефективність терапевтичних засобів, що приймаються через рот, є їх швидкий метаболізм і виведення з організму. Багато в чому це пов'язано з тим, що після всмоктування з кишечнику вони, перш ніж потрапити в загальний кровотік, спочатку проходять через печінку і значною мірою нейтралізуються в ній.

Цю проблему можна певною мірою обійти за рахунок альтернативних шляхів введення, наприклад назального або ректального. Обидва мають свої недоліки та обмеження, і здаються менш зручними та привабливими, ніж звичайне введення всередину. Найпростіший спосіб підтримувати достатню концентрацію активних речовин в організмі – це частіше їх приймати. Або приймати у такій формі, яка забезпечує їх повільне вивільнення при достатній концентрації.

Іншою серйозною проблемою є погана розчинність у воді більшості пропонованих біоактивних сполук, що погіршує їх біодоступність.

Чорний перець (Piper nigrum), завдяки піперину, який в ньому міститься, здатен підвищити біодоступність багатьох ліків і фітохімічних речовин шляхом покращення їх всмоктування із шлунково-кишкового тракту *. Наприклад, прийом куркуми з чорним перцем у співвідношенні 100:1 може збільшити її біодоступність до 2'000 разів *. Однак ми не знаємо, наскільки піперин здатен покращити біодоступність діючих речовин саме нашого рослинного комплексу.

Іншим, більш ефективним способом вирішити проблему біодоступності біоактивних речовин є використання наноносіїв. Розглянемо два варіанти:
1) упаковка молекул в бета-циклодекстрин і
2) упаковка молекул в ліпосоми.
Обидва способи вимагають екстракції активних речовин за допомогою органічних розчинників, найчастіше – спирту. Співвідношення об'єму сухої сировини до спирту має бути 1:9. Після екстрагування суміш ретельно фільтрують, а розчинник випаровують.

Циклодекстрин – це харчовий вуглевод розміром приблизно 70 нм з молекулярною структурою у вигляді конуса, всередину якого можуть потрапляти та утримуватись інші, дрібніші молекули. Наночастинки такого розміру здатні довгий час уникати фільтрації печінкою та селезінкою *.

Циклодекстрини мають ліпофільну центральну порожнину і гідрофільну зовнішню поверхню. Гідрофобні молекули, «втікаючи» від води, ховаються у внутрішній частині молекул циклодекстрину. А ліпофільна внутрішня частина циклодекстрину добре зв'язується з жиророзчинними молекулами, тобто з переважною більшістю речовин, розглянутих вище.

Завантаження вмісту циклодекстрину дуже просте. Бета-циклодекстрин (1'600 мг) розчиняють у 320 мл гарячої деіонізованої води в скляній ємності. Після охолодження додають 1'600 мл 30% попередньо приготовленого спиртового розчину діючих речовин. Отриману суміш перемішують при кімнатній температурі мішалкою при 400 об/хв протягом кількох годин, поки весь спирт не випарується. Зберігають в темряві при 4 °C протягом кількох днів *. Приймають по 1 ч.л. тричі на день.

Бета-циклодекстрин відносно дешевий *, доступний і простий для самостійного завантаження. Незважаючи на всі свої переваги, циклодекстрини не є закритими контейнерами і можуть так само швидко втрачати свій вміст. Таким чином, вони не вирішують проблему швидкого очищення організму від активних лікувальних речовин.

Ліпосоми – це сфери, які утворені ліпідним подвійним шаром, що нагадує клітинну мембрану. Вони дозволяють транспортувати як гідрофільні речовини (у внутрішньому відсіку), так і гідрофобні речовини (між двома шарами). На малюнку нижче показано поперечний розріз ліпосоми.

Ліпосоми вивільняють свій вміст повільніше, ніж циклодекстрин, що дозволяє їм підтримувати більш рівномірну концентрацію в крові біоактивних речовин, що містяться в них. Однак ліпосомна технологія виробляє відносно великі частинки (>200 нм), а розмір і стабільність цих частинок сильно залежать від конкретних жирних кислот, що використовуються.

Завантаження ліпосом складніше, ніж завантаження циклодекстрину. Із усіх технологій завантаження ліпосом розглянемо найпростішу.

Спершу потрібно окремо готувати дві частини: ліпідну та водну. Для приготування ліпідної частини 3,2 г стеаринової кислоти і 1,6 г лецитину розчиняють за допомогою ультразвуку в 160 мл попередньо приготовленої спиртової витяжки. Для приготування водної частини 3,2 г моностеарату поліетиленгліколю розчиняють у 480 мл деіонізованої води. Обидві частини нагрівають до 75 °С.

Потім розплавлену ліпідну частину додають до гарячої водної частини через ін'єкційну голку G23 (діаметр 0,6 мм ) при перемішуванні зі швидкістю 1'000 об/хв. У цьому випадку органічний розчинник мігрує у водну частину, викликаючи випадання наночастинок в осад. Перемішування продовжують протягом приблизно 1 години при температурі 75 °C . Під час цієї обробки органічний розчинник повністю випаровується, а об'єм суміші згущується приблизно до 5 мл.

Після цього отриману композицію негайно поміщають на крижану баню (0- 2 °C ) і додають 5 мл холодної води, перемішуючи протягом 2 годин зі швидкістю 1'200 об/хв * *. Після охолодження зберігають в холодильнику до 2 тижнів. Приймають по 1 чайній ложці тричі на день.

Обидва запропоновані способи упаковки нанодоставки діючих речовин дозволяють зменшити дозування в кілька разів. Нажаль, ми не можемо точно визначити, у скільки саме разів.

Оскільки S-білок коронавірусу викликає злипання еритроцитів, що уповільнює кровотік, зменшує надходження кисню, підвищує артеріальний тиск і збільшує ризик тромбозу, варто розглянути вітаміни групи В.

Ніацин (B3), фолієва кислота (B9), метилкобаламін (B12) знижують рівень гомоцистеїну та загальне запалення * *. Вітамін В3 розширює дрібні судини, покращуючи мікроциркуляцію крові. Це запобігає пошкодженню тканин, у тому числі пошкодженню епітелію легень. Дозування для здорових людей становить приблизно 20 мг/добу. Вітамін B 3 можна отримувати в достатній кількості з інших джерел, тому його дозування точно не визначено. Передозування вітамінів групи В не призводить до негативних результатів. Однак слід бути обережними при поєднанні з антигіпертензивними засобами, антикоагулянтами та ацетилсаліциловою кислотою.

З огляду на те, що тяжкохворі пацієнти з Covid-19, як правило, літні люди, їм також варто розглянути можливість прийому добавок, які зазвичай потрібні людям цієї вікової групи:
• Коензим Q10 і бурштинова кислота є двома агентами, які підтримують функцію мітохондрій. Дозування – 200 мг щоранку.
• N-ацетилцистеїн (NAC) сприяє підвищенню рівня внутрішньо-клітинного антиоксиданту – глутатіону. Дозування: 600 мг/добу.
• Метформін є природним компонентом трави Козлятник (Galega officinalis). Знижує рівень цукру в крові та потребу тканин у кисні *. Дозування – 500 мг/добу, вдень і у другій половині дня.

Пацієнтам зазвичай рекомендують пити багато теплої рідини. У кількох клінічних дослідженнях трав'яні настої з наступних рослин показали позитивні результати щодо зменшення запального стану, коли виникають серйозні симптоми * * *:
• Солодка гола (Glycyrrhiza glabra), корінь;
• Дягіль китайський (Angelica sinensis), корінь;
• Женьшень (Panax ginseng), корінь; альтернатива – Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea), корінь; Астрагал (Astragalus membranaceus), корінь;
• Шавлія (Salvia miltiorrhiza), корінь;
• Конюшина червона (Trifolium pratense), квіти;
• М'ята перцева (Mentha piperita), лист; альтернатива – Амарант трикольоровий (Amaranthus tricolor), лист.
• Спориш пташиний (Polygonum aviculare), надземна частина *.
Суміш наявних рослин, узятих в рівних частинах за масою, заливають окропом у співвідношенні 1:10 і заливають в термос на 45-60 хвилин. Для аромату додають корицю і чорний перець, журавлину або лимон, а для солодощі – мед.

Інші варіанти напоїв, які показали антиковідний ефект, включають сік журавлини, звичайний зелений/чорний чай і кору ріжкового дерева. Серед трав'яних настоїв варто також відзначити корінь Кульбаби (Taraxacum officinale) та корінь Цикорію дикого (Cichorium intybus). Вони містять цихоріїн, який виявляє специфічну антиковідну дію *.

У 1918-1919 роках, під час знаменитої епідемії «іспанки», в одному з повідомлень зазначалося, що підлужнення організму харчовою содою (0,5 чайної ложки кожні 2 години) у перші 3 дні захворювання призводило до більш легкого перебігу хвороби *. На підставі цього припускалося, що прийом соди або інших залужнюючих речовин допомагає боротися з вірусними інфекціями.

Коронавірус і справді досить стабільний у кислому середовищі (період напіврозпаду при рН 6,0 становить ≈ 24 години), проте швидко й необоротно інактивується в лужному середовищі (період напіврозпаду при рН 8,0 становить ≈ 30 хвилин) *. Коронавірусу також потрібні кислотні умови, щоб проникнути в клітини, тоді як імунна функція краще працює в лужних умовах.

Однак лікування залужнювачами – це більше міська легенда, ніж підтверджений науковий факт. Прийом кислото- або лужноутворюючих продуктів майже не впливає на кислотність крові і вкрай слабо впливає на кислотність тканин у короткостроковій перспективі. Хоча тканини органів дійсно можуть поступово закислюватися через кислотоутворюючу дієту сучасних людей, зміна кислотності тканин є дуже повільним процесом.

Висновки

Інфекційне захворювання – це процес створення імунітету проти збудника, який у подальшому може запобігти поверненню інфекції. Жодні адміністративні заходи, жодні ліки чи рослинні засоби не можуть гарантувати нам уникнення хвороби, яка терпляче чекає моменту нашої слабкості, щоб пробити імунний захист. Проте ми можемо гарантувати, що процес імунізації проходитиме швидше та з меншою кількістю скарг. Наполеглива робота дослідників останніх років дозволила виявити природні засоби, які можуть нам у цьому допомогти.

Рослинні джерела справедливо вважаються слабшими в лікуванні в порівнянні з синтетичними терапевтичними засобами. Однак багато з них досить конкурентоспроможні, особливо коли об'єднують свої терапевтичні зусилля. Як вчить нас досвід мурашок, сума навіть дуже невеликих зусиль може дати значний результат. Крім того, багатство біоактивних речовин рослинних комплексів, які забезпечують різноманітні терапевтичні та молекулярні мішені, робить майже неможливим розвиток стійкості до них, на відміну від монотерапії.

До того ж, рослинні препарати зазвичай мають менше негативних побічних ефектів та негативних взаємодій з іншими учасниками лікування, порівняно з ефективними противірусними препаратами, такими як ритонавір, сангвінавір, ремдесивір тощо. Тому в легких випадках їх можна застосовувати як основну лінію лікування, а в більш важких – як додаток до призначеного лікування. Хоча в останньому випадку, очевидно, необхідно буде враховувати взаємодію між основними та додатковими діючими речовинами, щоб вони діяли синергічно, а не антагоністично.

Звичайно, рослинні засоби не роблять чудес. Хворій людині неминуче доведеться пройти через неприємний процес імунізації. Однак на прикладі традиційної китайської медицини можна побачити, що фітомедицина здатна довести тяжкість захворювання до прийнятного рівня та мінімізувати його можливі наслідки.

Література

1. Plants and Natural Products with Activity against Various Types of Coronaviruses: A Review with Focus on SARS-CoV-2.
2. Natural Flavonoids as Potential Angiotensin-Converting Enzyme 2 Inhibitors for Anti-SARS-CoV-2.
3. Current approaches for target-specific drug discovery using natural compounds against SARS-CoV-2 infection.
4. The Antiviral, Anti-Inflammatory Effects of Natural Medicinal Herbs and Mushrooms and SARS-CoV-2 Infection.
5. Medicinal plants: Treasure for antiviral drug discovery.
6. Potential roles of medicinal plants for the treatment of viral diseases focusing on COVID-19: A review.
7. Natural products for COVID-19 prevention and treatment regarding to previous coronavirus infections and novel studies.
8. Natural products and their derivatives against coronavirus: A review of the non-clinical and pre-clinical data.
9. Natural product-derived phytochemicals as potential agents against coronaviruses: A review.
10. Natural products as home-based prophylactic and symptom management agents in the setting of COVID-19.
11. Natural Products as Potential Leads Against Coronaviruses: Could They be Encouraging Structural Models Against SARS-CoV-2?
12. Natural products and phytochemicals as potential anti-SARS-CoV-2 drugs.
13. Antiviral Activity Exerted by Natural Products against Human Viruses.
14. Plants-Derived Biomolecules as Potent Antiviral Phytomedicines: New Insights on Ethnobotanical Evidences against Coronaviruses.
15. Phytochemicals from Plant Foods as Potential Source of Antiviral Agents: An Overview.
16. Emerging paradigms of viral diseases and paramount role of natural resources as antiviral agents.
17. Antiviral Medicinal Plants of Veterinary Importance: A Literature Review.
18. Traditional Chinese Medicine.
19. Compendium of Antiviral Medicinal Plants of North East India.
20. A Materia Medica for Chinese Medicine ISBN 978-0-443-10094-9.

Природа
проти коронавірусу

Вступ

Про вірус SARS-CoV-2

Безпосереднє пригнічення коронавірусу

Життєвий цикл коронавірусу

Блокування вторгнення вірусу

Блокування розщеплення поліпротеїнів

Блокування реплікації/транскрипції (RTC)

Блокування вивільнення вірусу

Інші противірусні механізми

Имуномодулятори

Протизапальні засоби

Протитромбозні засоби

Оздоровлююче харчування

Огляд противірусних рослин

Противірусний протокол

Профілактика

Лікування

Висновки

Література

Природа проти коронавірусу

Вступ

Про вірус SARS-CoV-2

Безпосереднє пригнічення коронавірусу

Життєвий цикл коронавірусу

Блокування вторгнення вірусу

Блокування розщеплення поліпротеїнів

Блокування реплікації/транскрипції (RTC)

Блокування вивільнення вірусу

Інші противірусні механізми

Имуномодулятори

Протизапальні засоби

Протитромбозні засоби

Оздоровлююче харчування

Огляд противірусних рослин

Противірусний протокол

Профілактика

Лікування

Висновки

Література

Природа
проти коронавірусу